Наступний Європарламент може бути… антиєвропейським
Чому віце-прем'єр Італії Сальвіні та його однодумці вірять у те, що новий Європейський парламент і нова Європейська комісія будуть кардинально іншими? Сальвіні й компанія бачать, що у різних країнах ЄС різко зросли антиіммігрантські настрої. І сподіваються, що вони вплинуть на травневий вибір європейців.
Наступні вибори до Європейського парламенту відбудуться у травні наступного року. Чимало виборців ЄС зазвичай це голосування ігнорує, мовляв, воно мало що вирішує… Але, як це не дивно, вже зараз, за багато місяців до голосування, деякі політики Старого світу постійно згадують про майбутні євровибори.
Днями це зробив італійський віце-прем'єр Маттео Сальвіні, що представляє антиіммігрантську, євроскептичну й водночас проросійську «Лігу». Коментуючи результати виборів у Швеції, де націоналісти з партії «Шведські демократи» здобули аж 17% голосів, Сальвіні, зокрема, заявив: «У Швеції також кажуть „ні“ нелегальним іммігрантам. У травні, на виборах у Європарламент, завершимо зміни, що спираються на цінності праці, безпеки й родини».
А влітку про наступні вибори до Європарламенту багато говорив прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який, до речі, публічно захоплюється Сальвіні. На думку Орбана, травневі євровибори можуть стати для ЄС «тектонічним зсувом», який покладе край «мультикультуралізму» й ліберальній демократії, а «політичні еліти», які не захистили Євросоюз від нашестя іммігрантів-мусульман, після тих виборів підуть. «Нам потрібна нова Європейська комісія, яка матиме до вирішення міграційної проблеми новий підхід, — наголосив Орбан. — Треба протриматися до травня».
Чому ж Сальвіні й Орбан так вірять у те, що новий Європейський парламент і нова Європейська комісія, членів якої він затвердить, будуть кардинально іншими? По-перше, Сальвіні й Орбан бачать, що у різних країнах ЄС різко зросли антиіммігрантські настрої, і сподіваються, що вони вплинуть на травневий вибір європейців. І справді, успіх «Шведських демократів» — не єдиний. «Ліга» увійшла до урядової коаліції в Італії, Партія свободи — в Австрії. У ФРН, особливо після недавніх убивств іммігрантами-мусульманами двох німців, зростає популярність «Альтернативи для Німеччини». Нікуди не поділися відомі борці з іммігрантами у Франції (Ле Пен) і Нідерландах (Вілдерс). Загалом, майже по всій Європі так звані позасистемні партії зараз у непоганій формі… По-друге, на травневих виборах до Європарламенту вже не голосуватиме Велика Британія. Без британських депутатів розклад сил може змінитися.
А по-третє, підготовку правих популістів Європи до травневих виборів взявся координувати Стівен Беннон, колишній стратегічний радник президента США Дональда Трампа. Беннон створив «Рух» (Movement) зі штаб-квартирою у Брюсселі, який допомагатиме «позасистемним» партіям перед виборами до Європарламенту, зокрема, проводитиме для них соціологічні дослідження й агітуватиме «своїх» виборців іти на вибори. А також — увага! — залучатиме додаткове фінансування на виборчі кампанії європейських правих популістів. Завдання, яке поставив собі «Рух» Беннона, є амбітним: євроскептики мають одержати на виборах до Європарламенту не менше третини голосів і сформувати єдину фракцію.
Якби Сальвіні та його однодумці з різних держав ЄС боролися лише з навалою іммігрантів із Сирії, для України це б особливої загрози не становило. Але, за нещасливим «збігом», практично всі європейські праві популісти виступають за покращення відносин із Росією, зокрема, за зняття з РФ санкцій, накладених Євросоюзом за анексію українського Криму і окупацію частини українського Донбасу. Москва за таку позицію дякує «позасистемним» Європи не лише словами…
Звісно, вплинути на електоральні настрої європейців, розлючених навалою біженців-мусульман (яких, бомбардуючи Сирію, «поставив» до ЄС Путін), Україна не може. Та й не факт, що Беннон і компанія доб'ються саме такого результату, який собі запланували. Може, європейцям вистачить мудрості, і вони не голосуватимуть за націоналістів-популістів… Але пам'ятати про можливий розвиток подій необхідно. Як кажуть, попереджений — значить озброєний.
А тим часом…
У середу, 12 вересня, Європарламент підтримав застосування проти Угорщини статті 7-ї Лісабонського договору, яка передбачає запровадження санкцій проти країн-членів за грубі порушення принципів ЄС. За відповідну доповідь проголосували 448 євродепутатів (197 були проти, 48 утрималися). Доповідь засуджує, зокрема, тиск на незалежні ЗМІ Угорщини, усунення від посад незалежних суддів, втручання у роботу неурядових організацій, які надають допомогу мігрантам, збагачення членів уряду та їхніх родин коштом європейських фондів. Напередодні прем'єр-міністр Угорщини Орбан назвав доповідь образою угорської нації і тиском.
