Піски і чорноземи нашої пустелі

…На ногах, якщо придивитися, під холошами від Кардена — кайдани з обривками цепів. З тавром якості «Сделано в СССР». Сорок років гарантії

Я бачив дивний сон.

Ось вони маячать на роздоріжжях і узбіччях у вишиваних хітонах. Бредуть розгрузлими чорноземами, блукають щербатими асфальтами, тупцюють на пустирах під бетонними саркофагами з вицвілими лозунгами, оглядаючись то на північ, звідки прийшли, то на Синай з його емвеефівським Декалогом… Чому покинули ковбасно- кабачковоікорний рай? Чому вилізли з теплої вогкості хущовок на залізний вітер? Чому зреклися мавзолеїв-пірамід і жерців «равенства і братства»? Чому вийшли з-під заступництва великого Фараона, здавшись на волю колишніх парторгів, пасічників, зеків і бариг?..

І ведуть їх ті берегами Чермного моря, обмілілих рік, мертвих озер і просіками Карпат. Ведуть за ніс. І щоразу впираються носом у Стіну плачу. І знову залишаються з тим же носом. І знову рушають у гібридний Вихід. І не змовкає їх глас волаючого в пустелі:

«Чому пробуксовують наші ноги в чорноземах і чому буксують реформи? Чому на Банковій знову іроди й фарисеї! Чому первосвященики в Москві і Римі, а не в Кесарії? Чому відсирів Порох у порохівниці? Чому в Самарії досі чужі легіони? Чому відступило Кримське море? Де манна і гречка небесна, де м’які ложа від ІKEA, де халявні сандалії та інвестиції, де неопалима купила замість дорогого газу, де телятина дешева і де сам золотий тілець з унітазом, де талант по вісім гривень? Де, зрештою, наш талан, Господи, і доки ще нам брести цією пустелею?!» — волають під стінами різних патріархатів і різнокольорових наметів на майданах.

І мовчанням кричить до них Небо: «Легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, ніж протягнути совок до обітованного раю втраченої Київської Руси. Але куди вам поспішати — дітям чумаків…»

Десь загрузли в пісках Межичасся їхня історія і географія. Ох і важко в дорозі ногам… із головами, забитими чужими звичаями, чужою мовою, чужими піснями і молитвами. Важко навіть із лимонами в кишенях і путівками в благословенний Єгипет. Бо на ногах, якщо придивитися, під холошами від Кардена — кайдани з обривками цепів. З тавром якості «Сделано в СССР». Сорок років гарантії.

З циклу «Збирання попілинок»

Останні записи автора