На фільмі «Кіборги» ніхто не шарудів попкорном...

У перший день нового року мене запросили в кіно - на фільм “Кіборги”.

Цю стрічку вже переглянуло понад 300 тисяч українців. Серед них чимало моїх знайомих, а я все не наважувалась піти...  Рік тому я, як журналіст “ВЗ”, побувала у зоні АТО, у мене багато друзів атовців та волонтерів. Тож про війну знаю не з чуток. Тому кожна трагічна новина з фронту зачіпає мене, як кажуть, за живе. Власне тому дивитися фільм про наших кіборгів боялася... Але знайомий вмовив: “Ти розповідатимеш про цей фільм онукам. Це варто побачити”.

Що змусило львів’ян почати рік з такого важкого фільму? Це питання не виходило з голови, коли першого січня у кінотеатрі ніде яблуку було впасти. На “Кіборгів” було продано усі квитки. Зрештою, я ж також тут...

242 дні українські військові обороняли Міжнародний донецький аеропорт. Саме за незламність та силу вороги прозвали їх «кіборгами». Однойменний фільм зняв режисер Ахтем Сейтаблаєв. У стрічці йдеться про найгарячіший момент у битві за Донецький аеропорт— бойове чергування у вересні 2014 року. На той  момент стратегічно важливий об’єкт оберігали вже протягом чотирьох місяців. Туди приїжджає добровольча група військових. Серед них і доброволець з позивним Мажор — музикант та син багатіїв, який потайки втік на війну. Під час бою він намагається зрозуміти, яка його роль у цій війні,  чому війна сталася та що буде після її закінчення. Деякі його цитати викликали оплески залу.  Разом з Мажором в Донецький аеропорт прибувають іще шестеро вояків. Історії у фільмі засновані на реальних розповідях оборонців аеропорту. Режисер показав справжню війну з горілкою, матюками, характерним гумором і світоглядом військовослужбовців. Деякі солдати розмовляють російською, деякі — українською мовою. Але це не заважає їм гуртуватися навколо високої мети — захисту країни. Хлопці відбивають ворожі атаки, утримують позиції і при цьому обговорюють історію України. Зокрема, чому історія України склалася таким ось чином, хто винен і, найголовніше, — що робити далі.

Є у фільмі життєві моменти, які розчулюють до сліз. Один боєць під обстрілами приймав пологи у кішки Танюхи, інший телефоном вчив з донечкою віршик... У фільмі прозвучала  лірична пісня «Гуцулка Ксеня». У колективному чоловічому виконанні на тлі безвиході  розтрощеного аеропорту виглядало дуже  зворушливо.

Зйомки фільму відбувалися на знімальному майданчику у селі Крюківщині Київської області. Частину матеріалу знято у Чернігівській області, зокрема на Гончарівському полігоні відтворили сцени танкових боїв, а на злітно-посадковій смузі запасного Чернігівського аеродрому — екстер’єр аеродрому.

Прокатом “Кіборгів” вже зацікавлені у країнах Балтії, Польщі, Канаді. Є домовленість із Міністерством закордонних справ України про показ стрічки упродовж року в українських посольствах у різних куточках світу.

У кадрі багато зброї, пострілів, крові та смертей. Інколи складалося враження, що бачу ці обстріли на власні очі, а не на екрані у мирному Львові. Військовими консультантами «Кіборгів» стали реальні українські герої: Кирило Недря з позивним Доцент (кандидат наук), Андрій Шараскін з позивним Богема (актор, режисер), Євген Жуков, позивний Маршал  (зараз очолює патрульну поліцію України), Євген Межевікін з позивним Адам (Герой України), Олександр Тріпак, позивний Редут (декілька місяців очолював захист Донецького аеропорту).

За майже півтори години фільму ніхто не шарудів попкорном, не бавивсятелефоном і не розмовляв... Наприкінці сеансу  жінки аплодували стоячи, а чоловіки ховали скупі сльози.  Я теж не могла стримати сліз.