Годину їду на одній нозі й молюся, аби не випасти з маршрутки

“Тариф на проїзд у маршрутках Львова однозначно треба піднімати”, – переконаний заступник міського голови з питань ЖКГ Сергій Бабак.  Тобто від грудня львів’яни, імовірно, платитимуть 6 гривень за проїзд у цих “консервних банках”.


Cергій Бабак аргументує таке рішення тим, що вартість проїзду не змінювалась уже два роки. Мовляв, порівняйте, як змінилася вартість гривні за цих два роки, і рівень цін. «В Україні - інфляція, запчастини і бензин продають за європейськими цінами, тому ціна на проїзд у громадському транспорті не може бути незмінною.  Якщо не коригувати ціни на перевезення, то транспорт не ремонтуватимуть і його не буде за що заправити», - каже пан Бабак.

Свої аргументи мають і ті, хто щодня користується громадським транспортом.  Щоранку я з жахом думаю про дорогу на роботу. Бо перспектива — годинна колотнеча у маршрутці. Живу на вулиці Пасічній, працюю в центрі.  Хвилин 15-20, а часом і півгодини, чекаю на маршрутку. Потім — завдання не з легких: втиснутися у жовтенький бус. Для цього треба мати неабиякі навички -  згрупуватися (можна забути про акуратну зачіску і чисті мешти), розштовхати інших охочих їхати цим транспортом, а потім їхати на одній нозі і молитися, щоб в один не чудовий момент не випасти на дорогу. Набиті людьми маршрутки вранці нагадують Пізанські вежі, бо їх часто перекошує на один бік. Звісно, набирають людей значно більше, ніж  дозволено технікою безпеки. У такій  маршрутці легко подерти не лише нові панчохи, а й улюблене пальто. Минулого року моя колежанка зачепилася за 5-сантиметровий цвях, який стирчав з сидіння, та  роздерла новеньке  пальто.  

Часто доводиться їхати 5-10 метрів до зупинки з відкритими дверима. Не розумію, навіщо водій так ризикує пасажирами і куди він так поспішає, коли закриває і відкриває двері під час руху.  Днями водій так поспішав закрити двері, що затиснув ногу маленькій дівчинці. Мала так злякалася, що  усю дорогу плакала.

Платити 6 гривень за такий, вибачте на слові, сервіс  я не готова! Тому поки  не з’явиться безпечний транспорт — ходитиму пішки. Це і корисніше, і  економно.