Передплата 2024 ВЗ

«Сідай, хлопчику!»

У ранковій маршрутці не проштовхнутись. Для початку запеклої сварки багато не треба. Зайшла жінка з двома дітьми: хлопчиком років трьох і його старшим братом, на вигляд школярик-першачок - і застрягли на вході, нема куди й кроку ступити.

“Дайте дітям сісти! - гукнула бабця з першого сидіння. - Ич які! Немов не чують!”. Юрмище рухнулось, потиснулося. Хтось працював ліктями, хтось підвівся, роззираючись, намагаючись поступитися місцем, комусь боляче наступили на ногу. Жінка з дитиною нарешті сіла. Старший хлопчик прилаштувався за водієм, ставши на підвищення й вхопившись за поручні. Дорога перед ним - немов на долоні.  

“Дитина стоїть! - не вгавала бабця. - А ця сидить! Подивіться на неї! Як не соромно!”. І після невеличкої паузи: “Чого вдаєш, що не чуєш?”. Молодий голос відбуркнувся, щось стиха відповівши. “Га?” - недочула бабця. І пішло-поїхало, слово за словом - дійшло до образ, прокльонів та погроз. Старша побажала молодшій не мати власних дітей, та теж у боргу не залишилася. Словесну колотнечу підхопили інші, розділившись на два табори. Гамір, тиснява, запах поту. Перехняблена маршрутка рипить ресорами, повзе, перевалюю­чись, вперед.

“Пане шофере! - волала бабця. - У вас молоді сидять, а діти стоять, чого ви мовчите?” - “Відпустіть задні двері!” - гукнув до когось водій, зазираючи у бокове дзеркало. А тоді — до бабці: “Зараз такі молоді, що слабі проти старших. Що з них візьмеш!”.

Нарешті зупинка, і чверть пасажирів вийшла, досварюю­чись на сходинках. Біля жінки з дитиною — вільне місце. Вона посунулась, покликала сина: “Сідай”. - “Сідай, хлопчику!” - підтримала бабця. - “Не хочу”, - відказав малий, не повертаючи голови. Погляд вперед, руки на поручнях.

...Попереду на дорозі море автівок здіймалося й опадало хвилями. Здалеку маякував сигналами світлофор. На палубі за спиною сварилися матроси, у хмарах над щоглою кричали сліпучо-білі мартини. Збиралося на дощ. Буде буря. Капітан корабля стояв на своєму місці, і вітер бив йому в лице солоними бризками. Досвідчений морський вовк, він міцно тримався руками за штурвал. Будь що буде, а до початку шторму треба встигнути завести свій корабель у порт.

Схожі новини