Шешори шурхотять

До цього водоспаду на Гуцульщині їдуть за свіжістю та гострими відчуттями

Косівський район, Івано-Франківська обл.

Хоч як дощ обіцяли, а його й далі нема. Ані краплинки. Криниці пересохли, річки зміліли, трава пожовкла. А водоспад у Шешорах, що на Гуцульщині, і далі бурлить-кипить, хоч рівень води у річці Пістиньці й відчутно знизився. Але цьогорічна особливість лише додала водоспаду привабливості. Тепер у ньому можна вільно плавати навіть не надто вправним плавцям, ще й приймати водні процедури. Вода стала ще теплішою, хоч годину не виходь. Камені, що донедавна ховалися під водою, вийшли на поверхню, чіткіше окресливши конфігурацію водойми. Сила потоку відчутно послабилась, зробивши неприступні місця ужитковими, але водоспад і далі шурхотить свою мелодію. Шешори й далі награють свою музику, трішки прикрутивши звук.

Відпочивальники нині чуються у безпеці. Вибирають між плаванням, лежанням у природних ваннах-джакузі та енергійним гірським гідромасажем. Особливий попит — на вузький водний прохід під крутою скелею. Вода у кам’яному “горлі” немов кипить від потужного напору. Любителі гострих відчуттів потрапляють туди, пройшовши між каменями, тримаючись за виступи, а тоді затримуються по черзі на кілька хвилин у скляній стіні гірської води. Довго не витримаєш. Поки сам не спробуєш туди зайти, не зрозумієш, як там чуються, у воді. Збоку спостерігати лячно: ось людина ховається у воді, зникає, а час минає... Як вона дихає? Насправді ж усе просто: вода щосили б’є тобі у спину, плечі, потилицю, утворюючи навколо обличчя повітряний конус. А тоді виходиш з “кімнати тортур” з червоною спиною та щасливою усмішкою, відлупцьований гірським потоком, усвідомлюючи, що не думав щойно про найважливіше, про те, що сидить скалкою усі останні місяці й не дає бути безтурботним хоча б іноді.

До села Шешори від Коломиї — тридцять кілометрів вгору. Ще на трасі починаємо рахувати з дітьми весільні брами, вони по-гуцульському прикрашені саморобними квітами, схожими на китиці. До зупинки на березі Пістиньки неподалік водоспаду нарахували дванадцять весільних брам! Добра прик­мета.

Село Шешори лежить на висоті 600 метрів над рівнем моря, розтягнувшись уздовж річки на дев’ять кілометрів. Тут є кілька водоспадів, Шешорський Гук — найвідоміший з них. Висота падіння води — п’ять метрів. У повноводний сезон місцеві хлопці стрибають з гори у найбільшу заглибину. Але й цього разу бачила двох сміливців, що видерлися на скелю і стрибнули між камені, що цього спекотного літа виставили маківки з води.

Приїжджих у Шешорах багато, вони поселяються на туристичних базах, у приватних садибах, зупиняються на березі, хто на кілька годин, хто на кілька днів. Автівкою можна з’їхати до води на травичку під деревами вище за течією, проминувши майже усе село. З машини беруть по 25 гривень за в’їзд. За намет треба заплатити окрему ціну. По воду ходять через підвісний міст на другий бік до джерела. Дрова краще мати зі собою. До водоспаду легко дістатися по воді, спокійним кроком — хвилин п’ять...