Крадійка риби на ім’я «видра»

На вихідні їздив у рідні краї “розвіятися” від міського життя. Скинути тягар тижневих буднів допомогла двогодинна прогулянка буковим лісом з млосними запахами опалого листя і несподівана зустріч на зарослому очеретом озерці. Думав, побачу там мисливців або рибалок. А угледів...

Уже йшло до вечора, міцнішав мороз, що скував кригою орендовану водойму фермера Михайла Іщука. Все живе ховалося на ніч по своїх оселях. А на цьому озерці життя тривало. Ще здалеку було видно, як по тонкій кризі чи то бігає, чи то ковзається якесь створіння завбільшки з середнього сільського собаку. Ще й з довгим важким хвостом. Пунктирні сліди поробило вздовж-впоперек озера. Лисиця полює за рибою? Навряд чи обережна хитрунка дозволила б собі ризикувати власним життям.

Підійшов ближче. Благо звук падаючої води у бетонному шлюзі глушив мої кроки, невідомець їх не чув. Аж раптом він задріботів до краю ополонки — і шубовсть у студену воду! За секунду виплив, наставивши голову. А біля неї з’явилася ще одна маківка, друга, третя! Ціла сімейка. Аж тоді до мене дійшло — видри! Великі водяні щури, любителі свіжої риби! По черзі вилазили на лід, чистили лапками своє хутро, загравали одне з одним, радісно попискували, гуртом пірнали у водяну купіль, наче майстрині синхронного плавання. Аж пара стовпом піднімалася! Інколи ці “щурики” з’являлися на поверхні з карасями у зубах...

Спостерігав би за цими розвагами й далі, але час підтискав. Піднявся, і як тільки видри побачили мою тінь, щось “сказали” одна одній на вухо, одночасно зробили гімнастичний кульбіт у воді, маякнувши хвостами — і тільки їх і бачили.

Аж тоді пригадалася недавня розповідь власника сусіднього ставка, пана Юрка. Нарікав ґазда: з весни запустив у водойму два бідони товстолобика, добре годував, а під осінь, коли спустив воду, навіть луски не знайшов. Грішив на браконьєрів. А ними, виявляється, були... видри.

В Україні живе приблизно 17 тисяч особин видри. Поселяються вони у прибережних сухих норах. Чудові плавці, жодна рибина від них не сховається — але під водою можуть перебувати не більше як п’ять хвилин. Живляться також раками, жабами, можуть уполювати дрібну плаваючу птицю, мишу. Паруються видри у кінці зими, народжують у травні. Живуть зазвичай 12-15 років. За умови, якщо раніше їх незаконно не вполюють сердиті власники ставів, які після візиту бригади видр точно залишаються без щук, коропів, лящів та іншої смакоти, яку так полюбляють ці ненаситні звірки. Кажуть, саме через споживання риб’ячого жиру хутро видр по-королівськи розкішне...