Агітували і у день виборів. Хоча й непрямо

Правила, у тому числі виборчі, пишуть для того, щоб уміти їх... обходити.

Таке враження склалося після перегляду телеефірів у вихідні, а також — внаслідок споглядання носіїв вуличної реклами. Незважаючи на те, що у минулі суботу- неділю будь-яку виборчу агітацію було заборонено, дехто з політиків ухитрявся у ці дні нагадати про себе і свою політичну силу. У завуальований спосіб.

Двічі протягом суботи з’являвся на голубих екранах президент Петро Порошенко, блок якого вважається фаворитом на виборах. Мабуть главі держави здалося замало відведеного часу для донесення своїх програмних цілей і настанов громадянам, тож вирішив, що найкраще буде зробити це у “день тиші” (а чому не у п’ятницю ввечері?). У суботньому зверненні президент закликав обирати по совісті, зізнався, що не може агітувати за жодну політичну силу, тим більше у цей день. Однак змістом свого звернення немовби закликав: голосуйте за мою політичну силу. У першій частині свого послання, яке у прайм-тайм транслювали центральні канали, президент кілька разів вживав “я”, “моя команда”, перераховував перші власні досягнення на посту керівника країни. Все це сприймалося як опосередкована агітація за блок президентського імені.

Так само, як інтерв’ю Верховного Головнокомандувача Петра Порошенка Савіку Шустеру, яке з’явилося на екранах цього ж дня. Обидва відеоматеріали містили в собі ознаки непрямої виборчої агітації.

Із закликом проголосувати “за свою країну, за нашу країну” у суботу з’явився на екранах і глава уряду, лідер “Народного фронту” Арсеній Яценюк. Хто би що не казав про різновид соціальної реклами, але і вона (у такому вигляді) виглядала як виборчий продукт.

У виборчу неділю лідери мега-політсил ще раз, на грані фолу, нагадали про себе співвітчизникам — білбордами з елементами виборчої графіки. Забрали з них прямі заклики, але залишили фрагменти агітації. З “невинних” білбордів легко можна було розпізнати, хто за ними стоїть. Ціла галерея таких білбордів зустрічала виборців, які йшли до своїхдільниць по вулиці Стрийській у Львові. “За перемогу!” За мир! ЧАС ЄДНАТИСЬ. За гідність кожного українця!”, — гласила вулична реклама, за якою можна було вирахувати її замовника — Блок Петра Порошенка. “Слава Україні!”, — промовляли білборди із символікою “Народного фронту”. “Мій вибір — перемога!”, — гласили плакати із дизайнерською стилістикою ВО “Батьківщина”. Свій порядковий номер у бюлетені (No 26) із позначкою-галочкою штабісти Юлії Тимошенко вміло замаскували під дату виборів.

Прихованою рекламою політсили-дебютанта, яка, на думку соціологів, має всі шанси пройти у Верховну Раду, були і титри на одному з телеканалів, до якого має відношення лідер цієї партії. У “день тиші” після трансляції блоку комерційної реклами на екрані з’являлася примітка, на яку не міг не зреагувати виборець: 10% надходжень від реклами цей телеканал обіцяв віддати на потреби учасників АТО. Натяк більш ніж очевидний: голосуйте за нас, бо ми

підтримуємо патріотів...

Хитру виборчу технологію автор цих рядків спостерігав в одному з райцентрів, де йшла запекла боротьба між мажоритарниками. Щоб уникнути звинувачень у порушенні виборчого законодавства, штаби потенційного лідера напередодні “дня тиші” позаклеювали прізвища свого “патрона”. А от його портрети залишили. Отож на виборчі дільниці люди йшли попри “іконостас” із “фейсів” цього без п’яти хвилин “слуги народу”...