Долар скаче, тому що... не москаль?
Це народна версія про причину знецінення гривні. Українці жартують навіть тоді, коли не до жартів... Долар у понеділок стрибнув на міжбанку так високо, що подолав планку на позначці 13 гривень.
Міжбанк закрився на рівні 12,92-13,2 гривні за долар. Зовсім не смішно... Євро до закриття понеділкових торгів коштував 17,29-17,67 гривні. І це тоді, коли євро щодо долара трохи здешевшав. А якби за євро нині давали не 1,34 долара, а бодай 1,37, як це було недавно, то на міжбанку євро коштував би вже понад 18 гривень...
Національний банк України заснув? Так сказати не можна. Останніми днями НБУ виходив на міжбанк аж тричі. Але робив це регулятор якось дивно. Так, щоб начебто і з інтервенціями вийти, і гривню раптом не зміцнити... 5 серпня НБУ вийшов на міжбанк із котируваннями 11,93-12,26 гривні за долар. Це був майже той курс, який тоді сам встановився на міжбанку. Тобто замість того, аби грати на пониження курсу, НБУ підтвердив його. Ринок сигнал зрозумів — курс пішов догори. 8 серпня НБУ знову вийшов на міжбанк. І знову підтвердив тенденцію до зростання — 12,45-12,6. У понеділок, 11 серпня, НБУ вийшов на міжбанк із котируваннями 12,6-12,7. Реакція ринку не забарилася: до кінця торгів у продажу було вже 13,2. НБУ швиденько опустив офіційний курс гривні до 12,82. Після чого, імовірно, міжбанк у вівторок відкриється черговим зростанням...
“У нас більше немає прив’язки курсу до твердих валют, — пояснює голова Національного банку України Валерія Гонтарєва. — У нас із квітня гнучкий курс... Ми не будемо його тримати, не будемо давати жодних орієнтирів і коридорів. Але це не говорить про те, що НБУ не буде учасником ринку... Ми не будемо сильними учасниками, у нас не стоїть завдання ховати або нівелювати реальний стан ринку. Стоїть завдання, щонайменше, активними діями на ринку гасити панічні настрої... На жаль, ситуація підігрівається неспокійним станом на сході країни”.
Наразі, схоже, “гасити панічні настрої” в НБУ не виходить... Небажання активно виходити на міжбанк в НБУ пояснюють, зокрема, обмеженістю золотовалютних резервів. Мовляв, у домовленостях із МВФ є певний мінімум, який мусимо тримати, а треба ж іще по зовнішніх зобов’язаннях платити... Але ж обсяги міжбанківських торгів, на яких нині розкручується курс, є мінімальними. В один із днів, продавши на міжбанку лише 70 мільйонів доларів, НБУ задовольнив аж 60% його учасників... То, може, варто було відразу продати трохи більше і дати ринку впевнений сигнал на зниження, ніж гасити курсовий “вогонь” маленькими інтервенціями? Він-то пригасає, але тільки для того, аби спалахнути ще сильніше.
Критики нинішньої поведінки НБУ на міжбанку кажуть, що насправді регулятор не має бажання стопорити гривню (на рівні, скажімо, плюс-мінус 12 гривень за долар). Мовляв, НБУ в такий спосіб допомагає урядові, якому не завадить ще більше розкрутити маховик інфляції. За умов падіння промисловості один зі способів урятувати ВВП — максимально активізувати роздрібну торгівлю. А надійнішого способу підштовхнути людей до закупів, ніж постійне подорожчання усіх товарів (дорожчає долар — дорожчає весь імпорт, дорожчає пальне, а значить, згодом і місцева продукція), у світі ще не придумали...
Долар скаче, тож великі експортери у виграші (у перерахунку на гривні зароблять більше). Люди, які взяли кредити у валюті, у ще більшому програші... Натомість українські підприємства-виробники, які залежать від критичного імпорту (тобто такого, який неможливо замінити українськими складовими, — бо їх не існує), — у тихому шоку. Уже теперішній курс гривні для таких підприємств непідйомний! Подальше ж падіння гривні призведе до скорочення виробництва, до звільнення людей, до безробіття... А безробітні — це теж виборці. Причому такі, які зазвичай мають і час, і натхнення для того, аби завітати на виборчу дільницю.
