...а перемагають німці


Збірна Аргентини ледь не осоромила букмекерів, які у фінальному матчі Мундіалю надавали перевагу збірній Німеччини. Ігуаїн, Мессі та Паласіо мали прекрасні моменти для того, аби забити Нойєру, — але м'яч пролітав поруч зі стійкою... Не забиваєш ти — заб'ють тобі. Цю футбольну істину підтвердив на фініші додаткового часу Гьотце. “Бундесмашина” нарешті доїхала до тріумфу на Мундіалі. Зі спортивної точки зору це справедливо. 2002 року німці грали у фіналі, 2006-го і 2010-го — у півфіналах. Така стабільність — ознака високого класу. Без сумніву, бразильську перемогу підопічні Льова заслужили.
У півфіналі наставник німців Йоахім Льов повністю переграв свого бразильського візаві Луїша Феліпе Сколарі. У фіналі ж краще спрацювали тактичні задумки головного тренера збірної Аргентини Алехандро Сабельї. “Біло-блакитні” дуже щільно грали у центрі поля та в захисті. Якщо крізь бразильську оборону німці проходили як ніж крізь масло, то в аргентинській в'язнули... Якби аргентинці відкрили рахунок, не впевнений, що німці змогли б відігратися. Адже тоді підопічні Сабельї могли би вибудувати біля свого штрафного майданчика ще міцніший захисний мур... Утім, аргентинці не забили. А в додатковий час далася взнаки краща функціональна готовність збірної Німеччини. Вона мала перед фіналом на добу більше відпочинку, ніж збірна Аргентини. У німців із Бразилією вийшла несподівано легка прогулянка, а в аргентинців із голландцями була важка битва, із додатковим часом і серією пенальті... Не випадково гол “змайстрували” саме ті німецькі футболісти, в кого залишилося наприкінці матчу найбільше сил — Шюрлє і Гьотце вийшли на заміну.
Німеччина стала першою європейською збірною, що перемогла на Мундіалі, який відбувся в Америці. Тепер у німців чотири титули чемпіонів світу (1954, 1974, 1990, 2014), більше (п'ять) тільки у збірної Бразилії. За логікою, найкращим футболістом Мундіалю мав би стати хтось з гравців чемпіонської збірної Німеччини, але у ФІФА цим званням нагородили Мессі. Аби аргентинцям було не так гірко... А може, один із секретів успіху цієї збірної Німеччини — саме у відсутності у її складі беззаперечного лідера? Головна зірка “бундестіму” — уся команда! У збірній Львова гравці прекрасно замінюють один одного. На розминці перед фіналом одержав травму Хедіра — замість нього вийшов молодий Крамер. Гру не зіпсував, був помітний. Травмувався — його замінив Шюрлє, який і віддав Гьотце гольовий пас... Правильно написав після півфіналу Бразилія-Німеччина футболіст збірної Англії Стівен Джерард: “У Бразилії є Неймар, в Аргентини — Мессі, у Португалії — Роналду. А в Німеччини є команда!”. Ну і як не згадати знамените висловлювання ще одного англійського футболіста, Гаррі Лінекера: “Футбол — це гра, в яку грають усі, а перемагають німці”... Щоправда, у Франції кажуть, що Лінекер лише повторив фразу французького голкіпера Жана-Люка Етторе. Але суті це аж ніяк не змінює.
Ложкою дьогтю у діжці футбольного меду стала присутність на віп-трибуні “Маракани” президента Росії Володимира Путіна. Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель не погребувала його поздоровленнями. Попри те, що в цей час на Донбасі за наказом Путіна вбивали українських хлопців. От не вірю я в те, що фрау Меркель про це не знала...