Чим вища плата за проїзд, тим більше хамів за кермом…
Розумію, що нікого не здивую, розповівши про чергове хамство наших водіїв маршруток. Не раз ставала свідком обміну «люб’язностями» між пасажирами та водіями.
Якось, їдучи додому з роботи, зітхнула з полегшенням, коли вийшла на своїй зупинці з 35-го маршруту, водій якого влаштував перегони з якоюсь легковою іномаркою в районі моста на вулиці Стрийській. Про те, що не завжди зупиняють на вимогу пасажирів навіть у дозволених і визначених місцях, бо, бачте, не вкладаються в графік, і говорити не варто. Цікаво, вони для графіка їздять чи для людей? Зате залюбки «підберуть» пасажира у будь-якому місці — адже це зайві три гривні…
Проте зараз хочу розповісти історію, яка мене обурила до глибини душі. У середу ввечері, 11 червня, я зайшла в гості до давньої подруги моєї мами. 72-річна пані Лариса ледве пересувалася по квартирі. На запитання: «Що сталося?» розповіла, що… постраждала у маршрутці. Того ж дня близько опівдня зайшла у салон маршрутки №32 біля оптового «Шувару» з повними сумками. Оскільки вона була третьою пенсіонеркою з посвідченням у цій маршрутці, то водій так розлютився, що різко рвонув з місця. Пані Лариса упала на поручні «кабіни» водія, одна сумка з продуктами відлетіла до дверей так, що розбилися усі яйця. Люди підняли бідолашну. Від болю й образи вона плакала. Водій їхав далі надутий і присоромлений.
Звісно, номера маршрутки пані Лариса не записала. Приїхавши додому, залишила те, що вдалося довезти із закупів, і пішла в поліклініку. Лікарі діагностували сильний забій правої ноги і тріщини трьох ребер. Тепер носить корсет. І хто має за це відповідати? Де шукати того хама, «дякуючи» якому і без того нездорова літня жінка отримала такі травми — як фізичні, так і моральні? Як довго триватиме цей «бєспрєдєл» у громадському транспорті? Мало того, що вартість проїзду зросла, так у геометричній прогресії зростає ще й хамство водіїв, які пасажирів не вважають за людей! А що вже казати про пенсіонерів, які їдуть «на халяву» по посвідченнях? Їх керманичі зневажливо називають «дровами»...
Звісно, не всі водії — хами, є серед них виховані й інтелігентні люди, як, зрештою, у будь-якій сфері діяльності. Але те хай навіть поодиноке (хоча й регулярне) хамство й неповага до людей — особливо похилого віку! — повинно викорінюватися. Хам повинен знати, що його хамство буде покаране. Тоді десять разів подумає, перш ніж давати волю своїм нервам і невдоволенню.
Щиро вірю, що водій тієї злощасної 32-ї маршрутки не лише буде притягнений до дисциплінарної відповідальності, а й відшкодує моральні й матеріальні збитки пані Ларисі…
