Схоже, Майдан примусив Януковича до миру

Затишшя, яке спостерігаємо майже два тижні, може свідчити про певні домовленості між президентом і опозицією.

Попри те, що і представники влади, і лідери опозиції про будь-які результати переговорів мовчать, як партизани на допиті, є деякі підстави для обережного оптимізму. Спробуємо змоделювати ситуацію, вибудувати логічний ланцюжок, використовуючи ті крихти інформації, які з’являлися останніми днями.

Отже, є лише два варіанти розвитку подій. Перший — російський, тобто силовий. Кривава зачистка Майдану, репресії, формування суто провладного уряду з прем’єром Клюєвим, Арбузовим, Бойком чи Медведчуком, ізоляція від Європи і повна інтеграція, тобто капітуляція перед Росією. Думаю, Януковичу і хочеться, і колеться... Колеться більше. Тому, сподіваюсь, цим шляхом він не піде. Вже не піде! Чим довше стоїть могутній і непорушний Майдан, тим менше шансів на силовий сценарій. Тим паче, на його успішну реалізацію. На цей ризикований крок Янукович міг би піти місяць-два тому, коли Майдан ще не “пустив коріння” та не просяк наскрізь бойовим духом. І то наслідки для влади могли б бути дуже непередбачуваними. Або навпаки — передбачуваними: масовий бунт-спротив в Україні, санкції та ізоляція — в Європі та США. Сьогодні вже ніхто не сумнівається, що Кремль “змушує” Януковича саме до такого “миру”. Спочатку схиляв у таємному режимі, а потім, коли у самого здали нерви, устами радника російського президента Сергія Глазьєва сказав “прямим текстом в ефір”, що Януковичу нічого іншого не залишається, як “застосування сили”. “Інакше країна порине в хаос”, — лякав Глазьєв і без того переляканого Януковича. Не виключено, що вояж українського президента в Сочі під приводом гостя на відкритті Олімпіади був останньою відчайдушною спробою Віктора Федоровича отримати обіцяну фінансову підтримку Росії і водночас уникнути силового сценарію. Схоже, компромісу досягнути не вдалося. Керівник російського Мінфіну Антон Сілуанов заявив, що Україна отримає другий транш лише після того, як погасить борг за газ. А це 2,7 млрд. доларів. Гасити, як розуміємо, нема чим. Коло замкнулося. Можливо, якби Янукович виконував всі інструкції Кремля, такої непоступливості з боку Путіна не було б...

Відтак можемо припустити, що українська влада все-таки вирішила діяти за другим сценарієм: європейським, тобто мирним. Попри “тихий” терор щодо активістів Майдану (характер і звички швидко не змінюються), Янукович, мабуть, дозрів до розуміння, що Майдан не розійдеться, не розсмокчеться і в космос не полетить. Тож як би не хотілось, а на народ доведеться зважати. Тим паче, що до затяжної політичної кризи додалась соціальна і загострилась економічна. Примарна стабільність, якою любив хвалитися Азаров, дивом тримається на волосині. Не сьогодні-завтра Україну чекає давно анонсований дефолт. Питання “де взяти гроші?” залишається відкритим. Якщо Росія не дає грошей, Януковичу нічого не залишається, як знову торгуватися з Європою. Її умови — прямо протилежні умовам Кремля. Ніякого силового сценарію, розв’язання конфлікту шляхом переговорів і компромісів з власним народом. Відчуйте різницю! Візит Верховного представника ЄС з зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон до Вашингтона (після відвідин Києва) на переговори з головою Міжнародного валютного фонду щодо фінансової допомоги офіційному Києву можуть свідчити про те, що Захід готовий рятувати Україну. А оскільки раніше європейські лідери говорили, що матеріально допоможуть лише в разі формування опозиційного чи коаліційного уряду, то сміємо припустити, що формування такого уряду українська влада не відкидає... Більше того, Арсеній Яценюк, який раніше категорично не погоджувався на посаду прем’єр-міністра (якщо пам’ятаєте, була така пропозиція від Януковича), тепер змінив риторику і, схоже, щиро готовий пожертвувати рейтингом (не надто велика жертва!) заради мирного розв’язання політичної кризи. Майдан обтяжує і лідерів опозиції. Зрештою, він вже сам від себе втомлюється. Але, зрозуміло, без конституційних змін жодні кадрові компроміси не розв’яжуть політичної кризи.

Не забуваймо також про українських олігархів, які рідко з’являються у публічній площині, але свою справу роблять. Колишній Посол США в Україні Стівен Пайфер у коментарі Deutsche Welle заявив: “Було б корисно, якщо б Ахметов використав свій вплив на президента, щоб заохочувати його вести переговори найсерйознішим чином і знайти вирішення кризи». І дипломатично додав: “Якби була певна загроза фінансових санкцій чи санкцій на в’їзд (до США. — Авт.) для Ахметова, це могло б бути дієвим важелем». А перед цим ще один колишній посол США в Україні Джон Гербст тонко натякнув: «Не треба запроваджувати санкції проти всіх олігархів, достатньо одного або двох найбільш наближених”. Тим часом посольство США в Україні офіційно підтвердило (на запит народного депутата Геннадія Москаля) скасування візи декільком громадянам України, яких пов’язують із застосуванням сили на Майдані проти мітингувальників у грудні та листопаді 2013 року. Кому саме скасували візи, не повідомляють — візова інформація, за законами США, конфіденційн. А це вже серйозний дзвіночок для олігархів та Сім’ї.

P. S.Віктор Янукович подасть кандидатуру нового прем’єр-міністра до Верховної Ради наступного тижня. Про це заявив народний депутат від Партії регіонів, представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко.