Залили сала за шкуру

Новина, що голову Львівської облдержадміністрації Віктора Шемчука, який не попрацював на цій посаді і восьми місяців, звільнили, а натомість призначили Олега Сала, шокувала усіх. Львів’яни досі не можуть оговтатися від цього ляпаса. А інакше цю кадрову ротацію важко трактувати.

Якби Олега Сала призначили намісником президента одразу після перемоги Віктора Януковича на виборах, можливо, якась логіка у цьому й була б. Тоді це можна було б трактувати як реванш, намагання новообраного президента “застовпити” свою владу в області, одразу дати зрозуміти, хто тепер в країні господар і яким буде його стиль керування. Але тоді Янукович діяв більш обережно, навіть, я б сказала, виважено. Розуміючи, що Західна Україна його, м’яко кажучи, не сприймає, призначав людей відносно нейтральних, які не викликають однозначної антипатії та несприйняття. Зрештою, львів’яни звикли, що губернаторів тут змінюють як рукавички, а крісло голови ЛОДА нагадує електричний стілець. Область специфічна, заполітизована, на Партію регіонів має стійку алергію. Будь-який представник Януковича апріорі сприймається в штики. Більшість в обласній раді, з якою намісник президента змушений співпрацювати, опозиційна. Не дивно, що майже кожному губернатору обласна рада висловлювала недовіру, визнавала його роботу незадовільною. І тільки попередник Сала Віктор Шемчук якимось дивом зумів уникнути конфронтації з обласним парламентом. Він не втягнувся у жоден публічний конфлікт чи скандал. Ба більше! З першого разу (!) Львівська облрада проголосувала за надання дозволу на розробку родовищ сланцевого газу. Попри бурхливу сесію та істерію “Свободи”, більшість депутатів проголосували “за”. Це був своєрідний тест для Шемчука. Він довів, що здатний домовлятися і впливати на депутатський корпус. Здавалось, Київ мав би молитися на намісника, який, по суті, приборкав область. За “сланцеву сесію” Янукович йому мав би орден дати, а не, вибачте, копняка...

Для Віктора Шемчука указ президента теж був як грім з ясного неба. Такого підступу він точно не чекав. Коли віце-прем’єр Олександр Вілкул зачитував указ про призначення Сала, на Віктора Шемчука було боляче дивитися. Через кілька днів на своїй сторінці у Фейсбуку екс-губернатор виставив фото, де посміхається, підписавши “сміх крізь зуби”. Ну майже як сміх крізь сльози... Своєрідним бальзамом на свіжу рану Шемчука були оплески в залі, коли він вийшов на трибуну, аби подякувати усім за роботу та вибачитись перед командою... Особливо ці оплески контрастували з вигуками “Ганьба!” та “Сало, на нари!”, які пролунали під час представлення нового губернатора. Отже, тріумфального повернення Сала в область, яка його в 2004-му році випхала з ганьбою, не сталося. Повної сатисфакції він не отримав. Львів’яни дали зрозуміти, що мають добру пам’ять. А ту вакханалію, яка діялася в області у 2004 році (Сало тоді очолював обласну міліцію), ще довго пам’ятатиме... Втім, як і Сало довго пам’ятатиме Помаранчеву революцію. У 2005 році Львівська обласна рада своїм голосуванням давала дозвіл на арешт Сала, який тоді був депутатом (тоді існувала “недоторканність” депутатів місцевих рад). Генпрокуратура порушила проти нього кримінальні справи за порушення виборчого законодавства і зловживання службовим становищем.

Ганна Герман, коментуючи це призначення, наголосила, що Львову потрібна “тверда рука”: “Це та людина, яка зможе навести порядок на Львівщині”. Виходить, коли в області спокій, немає конфліктів і конфронтації — це не порядок? Чи “порядок” — це коли усі строєм ходять? Без сумніву, новий губернатор має зуб на область, яка його свого часу принизила, розчавила. Відтак “наводити порядок” мав би з особливим натхненням. “Тверда рука” має загнати область в стійло? Дивна логіка для президента, який претендує на роль євроінтегратора. Сильну руку призначають для силових сценаріїв. Саме шлейф, який тягнеться за новоспеченим губернатором, наводить на нехороші думки та підозри про сценарій майбутніх президентських виборів. А ми начебто в Європу націлились, яка сповідує демократичні цінності. Чи вже ніхто нікуди не іде?