І через 68 років після війни до примирення далеко...

Друга світова війна завершилася в Європі у травні 1945-го, тобто 68 років тому. Наймолодшим ветеранам, тим, яким навесні 45-го було 17-18 років, нині вже за 85. Немало...

Здавалося б, за стільки років взаємна ненависть мала би згаснути, поступившись місцем великому примиренню і прощенню. Але ж ні, 9 травня залишається в Україні радше днем розбрату, ніж днем поєднання.

Два роки тому, в травні 2011-го, у Львові на День Перемоги дійшло аж до стрілянини. Зганьбилися тоді на всю Європу... Певні підстави для тривоги були і цьогоріч. Напередодні 9 травня Львівська міськрада скерувала до Львівського окружного адмінсуду позов, — аби суд заборонив проведення у четвер у місті будь-яких акцій, крім офіційних. “Юридичне управління Львівської міськради мало достатньо підстав вважати, що задекларовані в заявках акції можуть спричинити загрозу громадській безпеці на 9 травня, тому ми звернулися до суду”, — розповіла начальник юридичного управління міськради Гелена Пайонкевич. Напередодні Львівський окружний адмінсуд призупинив дію ухвали Львівської міськради про заборону в місті комуністичної та нацистської символіки. Відтак не було сумніву, що представники компартії, які просили суд дозволити їм використовувати 9 травня червоний прапор, обов’язково це зроблять. І, звичайно, не було підстав сумніватися в тому, що представники інших політичних сил спробують не дозволити комуністам прийти на пам’ятні акції з червоними прапорами...

Ті ж комуністи могли б спокійно вшанувати пам’ять героїв Великої Вітчизняної війни не з червоним, а з українським синьо-жовтим знаменом. Але послідовникам Ілліча залежить на тому, аби нарватися на скандал. Ну хто у Львові згадає про комуністів, якщо на 9 травня обійдеться без бійки? А так, будь ласка, — безкоштовний піар, по всіх телеканалах покажуть...

Не кращою, ніж ідея комуністів святкувати у Львові Перемогу з червоним прапором, є ідея провести святковий концерт із нагоди 70-річчя створення дивізії “Галичина”. Вона воювала проти Радянської армії на боці гітлерівської Німеччини. Це трагічна сторінка історії — українським дивізійникам довелося підняти зброю проти братів-українців, яких у частинах Радянської армії, що під Бродами наступали на “Галичину”, було чимало... Вороги українського національного руху люблять ставити знак рівності між УПА і дивізією “Галичина”. Мовляв, усі ці збройні формування однакові, усі служили нацистам (хоча Українська Повстанська Армія вела боротьбу на два фронти, боролася і з НКВС, і з нацистами). Гучне святкування 70-річчя дивізії “Галичина” об’єктивно полегшує завдання тим ворогам України, що хочуть залучити до сонму “нацистських” організацій також УПА... Нормальним рішенням було би відмовитися і від червоного прапора, і від концерту, присвяченого річниці створення дивізії. (Хіба недостатньо було б обійтися науковою конференцією за участю істориків?). Але ж такі рішення означали би, що цими травневими днями у Львові пануватиме спокій і не буде скандалів... Хіба провокатори можуть таке допустити?