Залізна леді думала не про наступні вибори...

Ні, офіційна пропаганда, особливо до Михайла Горбачова, Залізну леді на всі лади “клеймила”. Поряд із Рейганом Тетчер була одним із головних ворогів “усього прогресивного людства”, живим символом імперіалізму... Але в середовищі так званої інтелігенції Тетчер полюбили. “Дивився вчора? Оце вона їм дала!” — ділилися враженнями працівники численних науково-дослідних інститутів після вечірнього теледіалогу Тетчер із вітчизняними журналістами-міжнародниками. Говорячи мовою Чечетова, Тетчер цих “акул пера” розвела, як кошенят... А може, її полюбили за класичну британську зовнішність? Виховані, в тому числі й на англійській класичній літературі, радянські “інтелігенти” уявляли собі справжню леді з Туманного Альбіону саме так. Класичний одяг, “манірна”, на голові — капелюшок...

Ставлення до Маргарет Тетчер у Британії завжди було різним. Часто — полярним. Хтось нею захоплювався, хтось її ненавидів... Так чи інакше, саме за прем’єрства Тетчер Велика Британія з “хворої людини Європи” (так називали острови через величезні проблеми у господарці) перетворилася на одного з лідерів за темпами економічного зростання. Рецепт одужання, який виписала Тетчер британській економіці, був простий: державної власності має бути якомога менше, приватної — якомога більше. Відповідно, державні підприємства продавалися, а якщо були геть зовсім не рентабельними, як-от вугільні шахти, — то закривалися. Десятки тисяч шахтарів залишилися без роботи. Вони страйкували, бунтували, але уряд Тетчер не відступав. Коли було треба, застосовував силу, — кінну поліцію, водомети... І сьогодні Тетчер у шахтарських регіонах не люблять. Вона знала, що так буде, але робила свою справу. Тому що була впевнена, що це потрібно її батьківщині. Думала не про наступні вибори, а про порятунок країни. Може, саме тому і не програвала вибори?

Небіжчиця-баронеса завжди діяла так, як диктували її політичні погляди. Українські “політики” відрізняються від баронеси відсутністю останніх...