«Три плюс один» – не завжди чотири

На САМІТІ ЄС — Україна в Брюсселі Віктор Янукович згадав про пошук нової формули співпраці України з Митним Союзом.


Наразі, втім, нових підходів у цій справі не знайшли. Як пояснив міністр закордонних справ України Леонід Кожара, Київ, як і раніше, пропонує МС співпрацю у форматі “3 плюс 1”. Цей формат, розповів Кожара, передбачає “створення зони вільної торгівлі з Митним Союзом і приєднання до тих чи інших угод цього міждержавного утворення в окремих сферах”. Тобто вступати в МС Україна, як і раніше, наміру не має. Мудро, бо ж у Брюсселі керівники ЄС знову нагадали: Україна не може бути в зоні вільної торгівлі з ЄС (угода про яку є невід’ємною складовою Угоди про асоціацію) і одночасно бути членом МС. Потрібно вибирати щось одне.

У самому МС формат “3 плюс 1” ентузіазму не викликає. За словами посла Росії в Києві Михайла Зурабова, співпраця України з МС у цьому форматі російську сторону не цікавить. “На політичному рівні така можливість на сьогоднішній день розглядається як малоймовірна”, — повідомив Зурабов. А голова комiтету Держдуми РФ із мiжнародних справ Олексiй Пушков навіть образився на Європейський Союз. “У ЄС фактично вважають несумiсною Угоду про асоцiацiю з Україною з її участю в Митному Cоюзi, — помітив Пушков. — I полiтичне завдання, яке вони ставлять, — не допустити зближення України з МС”.

Це, в принципі, правда. У Брюсселі справді не хочуть, аби Україна замість зближення з ЄС обрала інші інтеграційні пріоритети. Євросоюз — потужний гравець на світовій арені, як політичний, так і економічний. Гіпотетична відмова Києва від євроінтеграції (на користь МС) означатиме велику поразку Євросоюзу. Бо ж якщо хтось відмовився від євроінтеграції, значить, ЄС поступово втрачає свій вплив... Такий розвиток подій керівників ЄС не влаштовує. На щастя.

У Митному Союзі так і не змогли толком розповісти Україні про реальні, а не міфічні переваги свого інтеграційного об’єднання. Казки про “дешевий газ” нікого в Києві вже не збуджують. По-перше, не дуже в це віриться. По-друге, газу, дешевшого від газпромівського, в Європі нині повно. На тому ж саміті в Брюсселі ЄС підтвердив: є можливість постачати в Україну з Європи до 30 мільярдів кубометрів газу щороку. Після вступу Білорусі до МС значно потужніший російський бізнес заволодів майже всіма більш-менш вартісними білоруськими підприємствами. Така перспектива щодо української економіки вітчизняних “акул капіталізму” зовсім не приваблює...

Уже до кінця 2014 року ЄС і США мають намір утворити Трансатлантичну зону вільної торгівлі (TAFTA — Transatlantic Free Trade Area). Разом ЄС і США — це сьогодні половина світової економіки і третина світової торгівлі. Коли буде створено TAFTA, щорічний товарообіг між США і ЄС збільшиться на 86 млрд. євро... Підписавши восени Угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС, Україна через деякий час зможе вийти також і на американський ринок... Із такими перспективами “митникам” конкурувати важко.