Замість відпочивати, по суботах Ізраїль протестує

Ось уже вісім субот поспіль тисячі ізраїльтян виходять на вулиці Тель-Авіва, Хайфи та інших міст країни, аби висловити своє обурення судовою реформою, яку просуває уряд Беньяміна Нетаньягу. Ця реформа передбачає, зокрема, посилення урядового контролю над процесом виборів суддів Верховного суду, а також можливість скасовувати рішення Верховного суду Ізраїлю… простою більшістю голосів у Кнесеті (парламенті).

Під час акцій протесту, що відбулися 26 лютого, тіль­ки у Тель-Авіві на вулиці ви­йшли понад сто тисяч ізраїльтян. А напередодні суботніх мітингів, повідомило видання The Times of Israel, проти запланованої урядом судової реформи рішуче виступи­ли понад 100 колишніх і теперіш­ніх офіцерів Відділу спеціальних операцій Військової розвідки Із­раїлю. У своєму відкритому лис­ті вони пригрозили припинити ви­конання службових обов’язків, — якщо уряд не скасує судову ре­форму. Військові закликали уряд Нетаньягу шукати консенсусу — замість того, щоб намагатися «ви­коренити ізраїльську демокра­тію».

Нетаньягу, втім, наразі не від­ступає. Як зазначило видання The Jerusalem Post, прем'єр-міністр заявив, що «сьогодні протестують ті самі люди, які демонстрували проти вакцин від ковіду»… Це не­правда: проти вакцинації в Ізраї­лі були насамперед ортодокси, а вони на парламентських виборах голосували за релігійні партії, що увійшли до уряду Нетаньягу.

Особистий інтерес Нетанья­гу у судовій реформі, яку пред­ставив міністр юстиції Ярів Левін, очевидний. Адже зміни до судо­вих процедур, які просуває уряд, потенційно можуть скасувати су­дове провадження щодо само­го лідера партії «Лікуду». А три­ває воно щодо Нетаньягу відразу за трьома справами — одержання коштовних подарунків, домовле­ності зі ЗМІ щодо лояльної пода­чі інформації про діяльність уряду Нетаньягу й лобіювання інтересів медіамагната. Зрозуміло, що сі­дати за ґрати прем'єр-міністр не хоче…

Нагадаємо, після перемоги на дострокових виборах лідер кон­сервативної партії «Лікуд» Бе­ньямін Нетаньягу домовився про створення уряду з очільниками ультраправих і ультраортодок­сальних політсил. Відтак цей уряд вийшов найбільш правим і най­більш релігійним в історії Ізраїлю. Зокрема, пост міністра нацбез­пеки зайняв лідер партії «Релігій­ний сіонізм» Ітамар Бен-Ґвір. Цей ексчлен радикального руху «Ках», внесеного в Ізраїлі й США до пе­реліку терористичних організацій, закликає до депортації з країни «нелояльних» арабів, в тому чис­лі депутатів Кнесету від арабських партій.

Обурення тисяч ізраїль­тян урядовою судовою рефор­мою намагаються використати опозиційні політики, які, за ін­формацією The Times of Israel, «з'явилися на багатьох акціях протесту». Колишній прем'єр-міністр і нинішній лідер опози­ції Яїр Лапід заявив на мітингу, звертаючись до уряду: «Ми не дозволимо вам знищити ізраїль­ську демократію. І не маємо на­міру мовчати». А екскерівник із­раїльської поліції Роні Альшейх, виступаючи в Тель-Авіві, назвав плани уряду Нетаньягу перево­ротом, що «передасть усю по­вноту влади її виконавчій гіл­ці - без будь-яких стримувань і противаг». Як попередив Аль­шейх, «у нас є державна полі­ція, яка відмовиться виконувати будь-які явно незаконні накази».

А тим часом…

Як повідомило видання Israel Hayom, американська рейтингова компанія S&P попе­редила: запланована урядом Нетаньягу судова реформа може призвести до зниження економічного рейтингу Ізраї­лю.

Думка з приводу

Ізраїль: сценарій апокаліпсису запущено

Ювал Ной ХАРАРІ, (професор Єврейського університету в Єрусалимі, автор бестселера «Sapiens. Коротка історія людства»

…Мені, як і іншим ізраїльським ученим, уже давно було ясно, що демографічні тенденції в Ізраїлі призведуть зрештою до того, що ультраортодокси, релігійні євреї і традиціоналісти стануть більшістю. Але було не до кінця зрозуміло, що станеть­ся, коли в їхніх руках буде зосереджено всю повноту влади.

…Тепер ми все знаємо. Новий уряд у шаленому поспіху приймає закони, мета яких — ліквідація незалежної судової системи. І здатності судової влади стримувати виконавчу вла­ду, захищаючи права меншин.

Але це лише перший етап. Щойно буде усунуто перешкоду у вигляді Верховного суду, ця (або майбутня) коаліція зможе безперешкодно приймати закони, що обмежують громадян­ські права ізраїльтян, а також базові права людини — як ізраїль­тян, так і палестинців на територіях.

На порядку денному все: від обмеження свободи слова, прав жінок і ЛГБТ — до розширення повноважень рабинатських судів і усунення арабських партій від участі у виборах. Більше того, якщо 61 депутат Кнесету захоче змінити виборчу систе­му або позбавити права голосу тих, кого вони визнають «зрад­никами», то змінити нинішню коаліцію на майбутніх виборах буде взагалі неможливо.

Зрозуміло, уряд заявляє, що не проти демократії. Навпаки, стверджує він, судовий переворот призведе до встановлення «справжньої демократії». Однак демократію уряд визначає як диктатуру більшості, яка не передбачає ні захисту прав мен­шин, ні стримувань і противаг, що обмежують виконавчу вла­ду. Згідно з таким підходом, у тому випадку, якщо 51% вибор­ців вирішать відмовити у праві голосу решті 49%, позбавити найманих працівників прав на страйки, скасувати академічну свободу, загнати ЛГБТ назад у підпілля або закрити ЗМІ, які їм не подобаються, — це й буде «справжня демократія».

…Дехто стверджує, що навіть якщо нинішній уряд справді хоче цілеспрямовано ліквідувати демократію, цього не хочуть мільйони ізраїльтян, які голосували за партії, що створили ко­аліцію. Проте практично основна частина протестувальників проти дій уряду належить лише до частини ізраїльського сус­пільства. Складається враження, що серед тих, хто голосував за уряд, більшість підтримує його кроки, а решта або виявляє байдужість до того, що відбувається, або не розуміє, що від­бувається.

Незначна кількість тих, хто голосував за партії, що входять до коаліції, кажуть, що «так це не робиться». Але ця фраза ви­кликає тривогу. Виходить, розбіжності стосуються лише спо­собу досягнення кінцевої мети. Сама мета не ставиться під сумнів. Іншими словами, ми також згідні ліквідувати демокра­тію, але без зайвих ексцесів, поступово підтримуючи суспіль­ний діалог.

Я щиро намагався прислухатися до людей, які голосували за «Лікуд», ШАС, «Яадут га-Тора» і «Релігійний сіонізм», але так і не виявив достатньої кількості тих, хто звернувся би до уряду зі словами: «Друзі, ви збожеволіли! Це зовсім не те, що ми хо­чемо. Ми вас обрали не для цього!». Якщо таких людей серед виборців нинішньої коаліції все-таки чимало, то нехай вони піднімуть свій голос просто зараз. Інакше буде надто пізно…

(Джерело — vesty.co.il, зі скороченнями).