На Марсі був величезний океан!

За даними дослідників Pennsylvania State University (США), мільярди років тому в північній півкулі Червоної планети існував океан. Клімат Марса був тоді досить теплим, кажуть планетологи, а отже, там цілком могло виникнути життя… Створені за даними космічних зондів і марсоходів
топографічні карти Марса доводять, що той давній океан був величезним.

«Відразу напрошується висновок, що океан такого розміру означає потенціал для виникнення життя, — каже професор Бенджамін Карденас, автор статті, опублікованої у виданні Journal of Geophysical Research Planets. — Це відкриття також багато говорить про тодішній клімат Червоної планети і його еволюцію. На підставі наших досліджень знаємо, що на Марсі точно мав бути період, коли було досить тепло. Марсіанська атмосфера була тоді достатньо щільною, щоб підтримувати існування великої кількості рідкої води».

Шар осадових порід — завтовшки не менше 900 метрів!

Суперечки щодо існування океану на височині у Північній півкулі Марса йшли серед учених уже давно. І от тепер, здається, у цих дискусіях можна поставити крапку. Марсіанський океан точно існував!

Науковці з Університету Пенсильванії стверджують, що завдяки новим даним, одержаним із зондів і марсоходів, вони виявили на Марсі сліди берегової лінії віком 3,5 мільярда років, — із шаром осадових порід завтовшки щонайменше 900 метрів, який охоплює сотні тисяч квадратних кілометрів. Науковці також виявили на Червоній планеті гирла численних пересохлих річок, як впадали у прадавній океан.

«Чим наше дослідження відрізнялося від попередніх? — роз'яснює професор Карденас. — Ми думали про Марс з точки зору його стратиграфії і осадових слідів. На Землі ми вивчаємо історію водяних потоків, вивчаючи відкладення, що накопичуються з часом. Це й називається стратиграфією. Вода переносить осади, і зміни на Землі можна зрозуміти за накопиченням цих відкладень. Те саме ми зробили для Марса».

Якщо на Марсі було життя, то саме у тому океані

Марсіанський регіон, який мільярди років тому був океаном, відомий тепер як Aeolis Dorsa. Саме там найбільше утворень, що нагадують підводні гірські хребти. «Скелі Aeolis Dorsa несуть захопливу інформацію про те, як виглядав той давній океан, — відзначає Бенджамін Карденас. — Він був дуже динамічним. Рівень океану швидко змінювався, на його берегах інтенсивно осідали відкладення».

«Головне завдання марсоходу Curiosity — пошук ознак життя, — нагадує професор Карденас. — Цей апарат завжди шукав на Червоній планеті воду, щоб виявити умови, сприятливі для виникнення марсіанського життя. Океан, який колись існував у Північній півкулі Марса, був величезною водоймою, у яку стікали осади з довколишніх гір і пагорбів, можливо, несучи поживні речовини. Якщо на стародавньому Марсі були припливи й відпливи, то вони були саме утому океані. І саме там на Червоній планеті мільярди років тому могло виникнути життя».