Хто Австрію газом годує, той її і «танцює»…

800 поліціянтів, 800 солдатів, десять військових літаків і сім гелікоптерів. Такі сили, повідомила австрійська газета Der Standard, забезпечували порядок у Відні під час візиту президента Росії Путіна. Приводом для першої після інавгурації закордонної поїздки російського лідера став ювілей — 50 років від початку поставок до Австрії радянського газу. Але навіть якби цього приводу не було, Путін Відня все одно не оминув би. Адже Австрія була і залишається однією з найбільш проросійських держав Європейського Союзу.

Тільки три країни-члени ЄС, Австрія, Греція і Кіпр, не приєдналися до акції солідарності з Великою Британією, яка звинуватила Росію в отруєнні газом «Новичок» колишнього агента ГРУ Сергія Скрипаля і його доньки. (Більшість країн-членів Євросоюзу тоді вислали російських дипломатів, деякі викликали своїх послів у РФ для консультацій). До австрійської урядової коаліції входить націоналістична, антиіммігрантська Партія свободи (FPO), яка підтримує дружні контакти з путінською «Єдиною Росією». Тому не дивно, що Путін у Відні зустрівся не лише з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом і канцлером Себастіаном Курцем, а й з віце-канцлером Гайнцом-Крістіаном Штрахе, лідером FPO. Саме Штрахе напередодні візиту Путіна в Австрію закликав до скасування санкцій ЄС, запроваджених проти РФ через анексію Криму й агресію на Донбасі.

З початку липня Австрія головуватиме у ЄС (до кінця року), і Москва, очевидно, розраховує, що Відень допоможе їй позбутися санкцій. Тим паче, австрійський уряд матиме у ЄС відверто проросійського союзника — новий уряд Італії, створений популістами з «Руху 5 зірок» і проросійською «Лігою» (також партнером «Єдиної Росії»). Лідер «Ліги» Маттео Сальвіні, що став в уряді Італії віце-прем'єром і главою МВС, уже називає Путіна видатним політиком. А ось що заявив у Сенаті новий прем’єрміністр Італії Джузеппе Конте: «Будемо підтримувати політику відкритості щодо Росії, яка в останні роки відіграє помітну роль у врегулюванні низки геополітичних криз. Будемо просувати перегляд системи санкцій».

Аби ЄС узагалі скасував санкції проти РФ, потрібно, аби за це рішення проголосували усі 28 країн-членів. Зрозуміло, цього не буде. Водночас, аби ЄС продовжив дію уже запроваджених санкцій, також потрібний консенсус. Тож якщо Австрія та Італія за продовження санкцій не проголосують, вони «підвиснуть»… Утім, президент Австрії Александр Ван дер Беллен обіцяє, що Відень у питанні антиросійських санкцій діятиме «у згоді з Європейським Союзом». Залишається сподіватися, що наймолодший у Європі глава уряду, канцлер Курц, дослухається до досвідченого президента Ван дер Беллена, а не до віце-канцлера Штрахе…

Утім, санкції — не єдина допомога, яку зможе надати Австрія Кремлю під час свого піврічного головування в ЄС. Відень є палким прихильником побудови газпромівського «Північного потоку 2» — другої гілки газопроводу по дну Балтійського моря, в обхід України й Польщі, який доставляє блакитне паливо з Росії до Німеччини. Європейська Комісія пропонує поширити на «Північний потік 2» антимонопольні правила ЄС. (Якби це було зроблено, цей газопровід уже не був би настільки цікавий для Кремля, бо «Газпрому» довелось би ділитися місцем у трубі з іншими постачальниками газу). Теоретично, Австрія може використати своє головування в ЄС, аби заблокувати роботу над реалізацією цієї пропозиції Єврокомісії. Звичайно, багато залежатиме від того, які саме «пряники» обіцяв австрійцям у Відні Путін. Можна припустити, що на солодкі обіцянки російський правитель

не скупився…