«Ми з чоловіком витратили всі гроші, які нам подарували на весілля, на розробку веб-сайту нашої компанії» 

Багато українців, прагнучи кращого життя, їдуть за тисячі кілометрів у пошуку високооплачуваної роботи. Не всім, звісно, вдається влаштуватися у престижну компанію чи відкрити власний бізнес. Більшість заробітчан працюють на низькокваліфікованих роботах: прибиральницями, нянями чи офіціантами. Під час подорожі у Маямі журналіст “ВЗ” поспілкувалася з успішними українцями, які вже кілька років живуть і працюють “за бугром”.

Санні Айлс Біч, місто в окрузі Маямі-Дейд у штаті Флорида, часто називають “русскім” районом. Тут почути українську, російську або польську можна частіше, ніж англійську. Одні виїхали ще на початку

90-х, дехто - кілька років тому. І якщо одні планують-таки повернутися на батьківщину, інші пускають там глибоке коріння...

Аліна Шкільнюк-Атаманець, фотограф, Чернівецька область, 33 роки

— Я в Маямі з початку березня 2010 року. Перед тим, як потрапити у Штати, встигла пожити у Німеччині та Австрії. Майбутнього в Україні для себе не бачила, навіть не розуміла, де себе може проявити аналітик міжнародної інформації. В Америку переїхала до свого майбутнього чоловіка. Рішення далось мені непросто, адже планувала пов’язати своє життя з Європою.

Фотографією професійно займаюсь лише третій рік, але вміння «бачити кадр» мала давно. Графік роботи у мене гнучкий, не женусь за клієнтами, а працюю з задоволенням. Мої послуги коштують близько 250 доларів, а місячний дохід - приблизно 2000 доларів.

Затребуваним у Маямі фотографом я стала не одразу. Протягом року працювала, як кажуть американці, «бейбі-сітером», тобто нянею, у засновника відомої компанії Vitrum, отримувала 15 «баксів» за годину.

Якщо відверто, то сумую за батьківщиною, хоча і буваю там час від часу. Мене постійно тягне додому, тому я всіма силами прагну забезпечити собі ґрунт для того, щоб колись повернутись і мати змогу жити та працювати в Україні.

Катерина Бистрова, косметолог, Донецьк, 28 років

— В Америку переїхала нещодавно, у 2013 році. З дитинства мріяла жити за кордоном, де постійно літо та океан через дорогу. Ще однією мрією було працювати у сфері краси. Мрії здійснюються, тому зараз живу у сонячному Маямі та працюю косметологом. Цю професію я освоїла вже в Америці. За півроку навчання довелося віддати понад 5000 доларів, а також витратити близько 500-700 доларів на необхідні для роботи матеріали. Під час навчання облаштувала вдома кабінет та почала працювати на себе. Для моєї роботи необхідно отримати ліцензію. Проте сама собі бос. Мій заробіток залежить не лише від кількості клієнтів, а й від сезону. Заробляю від $1000 до 6000.

Не варто їхати сюди в рожевих окулярах і сподіватися, що одразу зможете займатися улюбленою справою чи знайдете високооплачувану роботу. Перші півроку ми з чоловіком працювали на “чорних” тимчасових роботах: прибиральниця, офіціант, вантажник, посудомийка. Поки не отримали офіційного дозволу на роботу (SSN). Прибиральниця отримує близько 20 доларів. На перший час треба мати певну суму грошей, щоб винайняти житло, а воно тут недешеве. Маленька квартира обійдеться у 1200-1600 доларів. Також треба взяти в оренду авто, бо громадського транспорту тут майже немає. Тому раджу ретельно подумати, перш ніж їхати.

Руслан Табачинський, вчитель математики і фізики, Дрогобич, 43 роки

— У 1995 році я виграв Грін-карту і переїхав в Америку. На перших порах влаштувався у ресторан. В Україні закінчив Дрогобицький педагогічний інститут за спеціальністю “математика-інформатика”. Зараз працюю вчителем математики і фізики старших класів в одній із місцевих шкіл. Завжди мріяв працювати у сфері освіти. Робочий графік тут трохи інший, ніж в Україні, — 7:10-14:40, але, як і мої українські колеги, часто залишаюсь після роботи, щоб завершити перевірку завдань чи написати поурочні плани. Щоб потрапити на постійну роботу, працював вчителем із заміни протягом року. Щодня їхав у школу, де треба було замінити вчителя. У багатьох випадках це була не лише математика. Щоб працювати вчителем, треба мати диплом бакалавра і скласти іспит (англійська, математика, педагогіка) для того, щоб отримати ліцензії. Працюючи вчителем, я вступив в університет на спеціальність “магістр математичних наук” і закінчив його на відмінно. До того ж написав наукову роботу, щоб отримати найвищу кваліфікацію професора у США. Навчання коштувало близько 10 000 доларів.

Зарплату американського вчителя не можна порівняти з українською. Але і витрати значно більші — високі податки, дорогі страхування та медична допомога. На житло, харчування, страхування та авто витрачаємо третину зарплати. Крім цього, багато подорожуємо, займаємось спортом. Для того, щоб стати успішним в Америці, треба добре знати англійську, бути наполегливим, бо успіх прийде не через місяць, а через кілька років.

У мене тут родина — кохана дружина та двоє діток — шестирічна Юлія і дворічний Антоній. В Україну їздимо кожного року на два місяці. Робота вчителя дозволяє — є довгі канікули влітку. Бо всі інші професії мають лише два тижні відпустки на рік. Переїжджати в Україну не планую, бо маю тут хорошу роботу, дітвора ходить у місцеву школу. До того ж теплий клімат та океан позитивно впливають на здоров’я.

Але пам’ятаємо, хто ми і звідки. Кожної неділі ходимо в українську церкву і беремо участь в житті української громади. Українська церква в Америці відіграє важливу роль. Тут спілкуємось одне з одним, святкуємо релігійні та національні свята.

Дар’я Медведєва, приватний підприємець, Ялта, 34 роки

— Я народилася у Криму, але довгий час жила та навчалася в Києві. Десять років тому виграла стипендію на навчання в Каліфорнії — два роки магістратури в San Jose State University за спеціальністю “реклама”. Там зустріла свого майбутнього чоловіка. На певний час повернулася в Україну. Але потім вийшла заміж та переїхала у Штати. У мене тут сім’я: чоловік та двоє діток — 4-річна Міла та 1-річний Нолан.

Сьогодні я - співвласниця трьох великих компаній, пов’язаних з event-індустрією. Займаємось створенням світлового дизайну на різних заходах: світло для сцени, арт-інсталяції тощо. Входимо у п’ятірку кращих компаній, які зай­маються світловим дизайном у Південній Флориді. Серед наших клієнтів сам принц Гаррі з Великої Британії. Мій дохід залежно від сезону становить від $2000 до $15000 на місяць.

Світловим дизайном почала зай­матися випадково. Мене завжди дивувало, як за допомогою світла можна повністю змінити сприйняття простору чи підкреслити красу декору. На жаль, в Америці немає школи, щоб навчитися цього мистецтва. Вчилася у процесі.

Відкрити свою компанію в Америці набагато простіше, ніж в Украї­ні. Треба лише зареєструвати бізнес та отримати ліцензію. Ми з чоловіком витратили всі гроші, які нам подарували на весілля, на розробку веб-сайту нашої компанії.

Деколи думаю про повернення в Україну, але наразі це неможливо. Ми витратили кілька років, щоб закріпитися на американському ринку, і не готові починати все з нуля в Україні.