У Греції є все. Але євро може не стати...

У неділю, 25 січня, в Греції відбудуться дострокові парламентські вибори. Їх підсумки можуть виявитися невтішними для ЄС — під загрозою стабільність зони євро. Лідер перегонів, популістська партія СІРІЗА, заявила також, що виступає проти санкцій, введених ЄС щодо Росії. У ЄС рішення щодо санкцій приймаються консенсусом. Це означає, що в разі приходу до влади СІРІЗА економічні санкції проти РФ можуть навесні не продовжити.

Сумарний ВВП Євросоюзу 2014-го становив 18,4 трлн. дол. Греція з ВВП у розмірі 0,25 трлн. дол. це лише 1,35% від економіки ЄС. Але від результатів позачергових виборів у цій країні залежить майбутнє всього Євросоюзу. За підсумками соцопитувань, 33% греків підтримують партію СІРІЗА, 26% — правлячу партію «Нова демократія». Реш­та політсил набирають до 8,5%.

«СІРІЗА очолює 40-річний Алексіс Ціпрас. Ця партія виступає за списання частини зовнішнього боргу Греції і припинення політики жорсткої економії. Експерти говорять про готовність ЄС виключити Грецію з зони євро, — якщо уряд в Афінах очолить популіст Ціпрас. Опитування показують, що СІРІЗА бракує голосів, аби самим сформувати уряд. СІРІЗА не може без шкоди для своєї популярності створити коаліцію з партіями нинішньої коаліції, «Новою демократією» чи ПАСОК (набирає близько 5%), бо ці партії підтримують жорсткий режим економії за планом «Трійки» (МВФ, ЄС, Європейський центробанк). Найприродніший союзник для радикальних лівих — грецька компартія, заснована ще 1918-го і фінансована свого часу СРСР. У цій партії позитивно ставляться до Сталіна, а її члени були спостерігачами на «референдумі» в Криму і «виборах» в «ЛНР/ДНР». Але комуністи і СІРІЗА — затяті вороги. Залишається права партія «Незалежні греки», що на межі проходження. Праві популісти можуть стати попутниками для СІРІЗА, адже головна мета обох партій — списання зовнішнього боргу Греції і відмова від умов «Трійки». Якщо «Незалежні греки» не пройдуть у парламент або не домовляться з СІРІЗА, то на Грецію чекають нові вибори», — каже експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Костянтин Федоренко.

У ЄС Греція вступила 1 січня 1981-го. І почала активно нарощувати борги — від боргів приватних осіб до комерційних кредитів і бюджетних боргів. Держборг до 2008-го досяг 113% від ВВП. Потім сталася криза і бульбашка луснула. У 2008-му виявилося, що Греції терміново потрібно позичити 100 млрд. дол. боргу і списати 50% її банківських боргів. Інакше греки оголосять дефолт і посиплеться вся зона євро... Домовилися списати, хоча це сильно вдарило по німецьких, французьких і голландських банках. Поки Центробанк ЄС і МВФ ламали голову, що робити з греками, лише в 2009-му Греція на зовнішніх ринках набрала ще кредитів — на 80 млрд. дол. На третину від свого ВВП. У 2011-му сумарні борги країни налічували вже 240 млрд. дол. Списання такої суми боргу обіцяло обрушити всю економіку ЄС... Брюссель змусив Афіни почати реалізовувати широку програму економії.

Затягування поясів вдарило по греках — безробіття сягнуло 25%, а серед молоді — понад 52%. Але ЄС за це розробив програму масштабної фінансової допомоги. Спочатку на 110 млрд. дол., потім ще на 120 млрд. Загалом, із 2010-го в грецьку економіку влили 237 млрд. дол! Але замість оздоровлення ці програми призвели лише до... зростання боргів.

«Грецька економіка — соціалістична. У ній ви не маєте права вигнати студента, якщо він вчиться на двійки. Він може вчитися безкоштовно до 40 років. Непогано, якщо врахувати, що у нього безкоштовний гуртожиток, така сама їжа в студентській їдальні і вино йому дають безкош­товно. З усім іншим у Греції приблизно так само. Ця економіка погано почувалася ще до того, як увійшла в ЄС. Свої соц­витрати і популізм ліві уряди там покривали за рахунок інфляції. Після того, як Греція увійшла в ЄС, драхми не стало, тому все, що покривали інфляцією, почали покривати боргом. Усі закривали на це очі, поки не гупнуло. З тих пір, як гупнуло, з 2008-го, греки ображені на ЄС і вважають, що все це підступи клятих німців. На цьому тлі СІРІЗА ледь не перемогла на попередніх грецьких виборах. Це партія, складена з комуністів, «зелених» і прихильників геїв. Деякі пункти її програми: не платити борги ЄС, націоналізувати банки, підняти зарплати. І там ще дрібні пункти: «передати будівлі банків бездомним», «безкоштовно годувати дітей у школах», «безкоштовна медицина»... Причина, з якої в 2012-му Грецію не витурили з ЄС, була проста: ЄС коливався на межі і через греків посипався б увесь. Особливо Іспанія і Португалія. Зараз економіка ЄС стабільніша, тому канцлер Ангела Меркель натякнула грекам: якщо хочуть вийти з ЄС, то двері відкриті. 60% греків хочуть залишатися в єврозоні, тож їм варто думати, за кого вони голосуватимуть», — пише російська публіцист Юлія Латиніна.

Вибори у далекій Греції актуальні для України, адже праві й ліві радикали і популісти в ЄС давно «в кишені» у Кремля. Євросоюз приймає рішення щодо санкцій одноголосно. А СІРІЗА вже заявила, що виступає проти антиросійських санкцій, накладених ЄС.

«СІРІЗА, як і більшість радикальних партій ЄС, підтримує Росію в україно-російській війні. Ліві грецькі медіа пишуть новини про «українських неофашистів» і «американський імперіалізм», звинувачуючи їх в українському конфлікті. Ціпрас не раз заявляв, що виступає за скасування санкцій проти РФ. Якщо однопартійний уряд Ціпраса сформують, то, ймовірно, в березні греки заблокують продовження санкцій проти Росії, зруйнувавши крихку єдність зовнішньої політики ЄС», — каже Федоренко.