Ігор Губерман: "Україна зробила колосальний ривок до свободи"

  • 14.11.2014, 12:53
  • 1 381

Відомий письменник і поет дуже переживає за Україну.

Автор гаріків — сатиричних чотиривіршів — Ігор Губерман розповів про пропаганду РФ в Ізраїлі, геббельсівських методах "Першого каналу" і про те, чому "кожна людина гідна тієї інформації, яку вбирає".

16 листопада Губерман виступить з творчим вечором в київському Будинку художника.

— Ігор Миронович, з яким настроєм їдете в Україну?

— Я в передчутті зустрічі з українською публікою, бо, по-перше, вона ніколи мене не підводила, завжди була чудова — що в Києві, що в Харкові, де я з'явився на світ, що — будете сміятися — в Донецьку... І по-друге, тому що Україна — країна унікальна, це приголомшливе явище!

— Приємно чути...

— Ну а як сказати інакше, коли такий колосальний ривок до свободи ви зробили, разючий! Чекаю не дочекаюся, коли до вас приїду і поспілкуюся з киянами про все, що сталося у вас за останній рік: про Майдан, про вибір і вибори, про те, як змінилися держава і суспільство... Я щиро вірю, що вони вже в кращу сторону змінилися, тому що на ту Україну, яка явилася світу в 2014-му, покладаю великі надії і дуже за вас вболіваю.

— Ви стежите за українськими подіями?

— Звичайно! Як усі нормальні люди, переживаю через цю моторошну війну, бажаю, щоб скоріше вона закінчилася, щоб Україна попрямувала нарешті тим шляхом, який вона обрала, і збулися ті уповання, з якими люди виходили на Майдан. Тримаю за вас кулаки і не перестаю захоплюватися тим, що ви зробили!

— Але ж навіть тут, у нас, є ті, хто вважає: не було б Майдану — не було б війни...

Слава Богу, я належу до тих людей, які ніколи в житті такого не скажуть, запевняю вас! А от про те, що ця війна — найбільша дурість, порвала стосунки двох народів — українського і російського, так, що вони відновляться мінімум через покоління, а то й два, говорив і буду говорити.

Я не зомбований, не обдурений і не заплутаний кремлівською пропагандою — на щастя, ми живемо в епоху інтернету і маємо можливість доступу до різних джерел, можемо знайти, вибрати, прочитати, зіставити — і розібратися, що до чого. А взагалі, перефразовуючи всім відомий вислів про народ та уряди, хочу сказати: кожна людина гідна тієї інформації, яку вона вбирає. Ну не можна ось так просто взяти і підсадити, вживити комусь у голову ту думку, яка не має шансів в цій голові прижитися, розумієте? Якщо повірила людина в розіп'ятих немовлят і укрофашистів міфічних, значить, були передумови, насіння потрапило на благодатний грунт, з необхідними, так сказати, добривами...

Джерело: "Гордон"

Схожі новини