А тринадцяте лікувальне джерело – «Бехеровка»

Ще за радянських часів, коли було модно листуватися із зарубіжними однокласниками, у мене була у Карлових Варах подруга Павла. Павла вчила у школі у тодішній Чехословаччині російську мову, тож листування з “російською” школяркою їй дуже допомагало у цьому. У кожен лист вона вкладала мені листівку з Карлових Вар. Я зберігала усі листівки, складала їх іноді у “пазли” і уявляла, яке це казково гарне місто. Моєю рожевою і нездійсненною на той час мрією була поїздка до Павли в гості. Але мрія так і залишалася мрією...

Я бувала кілька разів у Празі, але до Карлових Вар заїхати не випадало. Цього разу моя рожева мрія здійснилася: на запрошення туристичної фірми “Карпатія-Галич-Тур” ще раз побувала у Празі, на пивзаводі у Крушовіцах і — у Карлових Варах! Це не просто місто — це казка. Такої краси не бачила ніколи у житті. Затишне містечко у живописних горах, з вуличками, якими замість автівок їздять королівські брички і карети з кіньми. Мінеральні джерела, що б’ють просто на вулицях. Будиночки, кожен з яких не схожий на інший.

У Карлові Вари вже давно їздять не лише по мінеральну воду, що є надзвичайно корисною (і жахливою на смак), а й за самою атмосферою. Це правда, що навіть у повітрі витає дух свята. Складається враження, що місто застрягло у ХІХ столітті. Місцевим “таксі” досі залишаються брички, тут грають шарманки, а вуличні продавці на повен голос закликають купити у них вафлі або морозиво. Чехи жартують: невідомо, що швидше з’явилося у цих місцях — лікувальна оздоровниця чи торгова ятка.

Для любителів походити по магазинах тут — справжній рай. У Карлових Варах торгують всім: коштовними ювелірними прикрасами, знаменитим мозерським кришталем, брендовим одягом, унікальною косметикою, виготовленою на солях місцевих джерел, і величезними вафлями-оплатками. На запрошення одного продавця ми підійшли до ятки, де випікають такі оплатки. Продавець гостинно частував нас теплим смаколиком і припрошував купити: з горіховим смаком, кавові, шоколадні, ванільні, з корицею... Понабирали ми тих пачок з вафлями-оплатками, але вдома вони холодні і не такі добрі. Теплі і хрусткі набагато смачніші!

Одним зі символів регіону є “кам’яні троянди”, які наш народ купував на сувеніри. Утворюються ці “кам’яні троянди” завдяки головному феномену Карлових Вар — унікальній термальній воді, що при виході на поверхню утворює осад кальцієвого арагоніту. З пергаменту роблять троянди, вази, інші предмети, кілька днів тримають їх під струменем термальної води, і на них осідає карловарський арагоніт.

Вуличками Карлових Вар, не поспішаючи, спацерують відпочивальники, на кілька хвилин зупиняються біля лавочок чи галерей з мінеральною водою і відразу її й випивають. Воду треба пити теплою. Коли вистигає — втрачає корисні властивості. На цьому курорті можна позбутися багатьох хвороб — остеохондрозу, різних видів порушення обміну речовин, шлункових захворювань, запальних процесів. При питтєвому лікуванні мінеральна вода підвищує секреторну діяльність печінки.

Чехія “кишить” легендами. За однією з них, імператор Карл ІV під час полювання на оленя побачив, як поранена тварина стрибнула у яму з водою, а за хвилю вийшла звідти зціленою. Імператор зрозумів, що вода у джерелі має чудодійні властивості. Тому на цьому місці й заснували курорт Карлові Вари (німецькою — Карлсбад).

На невеликій за площею території Карлових Вар на поверхню виходить понад 60 джерел, з яких лікарі рекомендують лише 12 — найефективніших. Температура такої мінеральної води — від 34 до 73 градусів за Цельсієм. Щосекунди з-під землі “виривається” 33 літри лікувальної живої води. За нескладними підрахунками, щодня джерела “дають на-гора” майже три мільйони літрів лікувальної мінералки, у якій міститься 18 тонн мінеральних солей. Найпотужніше з джерел — карловарський Гейзер, що дає 1500 літрів за хвилину, фонтанує з глибини дві тисячі метрів.

Роботи жителям Карлових Вар вистачає. Попри те, що тут море готелів і лікувальних закладів, працюють два заводи — фарфоровий і скляних виробів. Але вміють і відпочивати. Щороку у Карлових Варах проводять Міжнародний джазовий фестиваль і Міжнародний кінофестиваль. Як правило, свято кіно відбувається у червні. Карловарці хизуються, що їхніми вуличками прогулювалися Лео­нардо ді Капріо, Джина Лолобриджида, Грегорі Пек, П’єр Рішар, Джулія Ормонд, Вупі Голдберг...

У місті багато барів, ресторанів і пивбарів. Ціни коливаються — можна випити гальбу пива вартістю від 10 до 40 крон (один євро — 27 крон. —

Г. Я.). Ціни на карловарському курорті значно вищі, ніж у ресторанах Праги.

Ну і ще одна родзинка Карлових Вар, не скуштувати якої було б великою помилкою. Настоянка “Бехеровка” давно стала візитівкою Карлових Вар. Її вважають “тринадцятим лікувальним джерелом” і “Бехеровці” навіть встановили пам’ятник. Виробляти “Бехеровку” почали ще у 1807 році. Кажуть, технології виробництва цього напою досі не змінювали. Роблять цей гіркувато-солодкуватий напій зі спирту, води і двадцяти видів різноманітних трав і прянощів. Але справжній рецепт виготовлення “Бехеровки” тримають у суворій таємниці.

P. S. За організацію подорожі редакція “Високого Замку” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур”.