Історик Юрій Фельштинський: «Путін затіяв Третю світову – заради відновлення імперії»

Це призведе до нової великої війни у Європі, а можливо, Третьої світової. Ймовірний час початку такої війни — осінь 2015 року. Росія цю війну програє і розпадеться, бо не має сил для перемоги... Такі прогнози дає російсько-американський історик Юрій Фельштинський (на фото внизу). Книга цього історика “ФСБ підриває Росію” та фільм на її основі “Замах на Росію” — заборонені в РФ. Співавтора книги Олександра Литвиненка вбили у Лондоні 2006 року...

— Які плани у Путіна щодо України і решти пострадянського простору?

— Плани Путіна — захоплення України і усього пострадянського простору. Гітлер вважав «історичною несправедливістю» Версальський договір. Путін вважає «історичною несправедливістю» Біловезьку угоду 1991 року.

Кримська окупація у березні 2014 року провелася за сценарієм балтійської окупації 1939-1940 років. Я б назвав цю тактику «троянським конем». Спочатку СРСР підписав з балтійськими державами договори про взаємодопомогу. Потім розмістив у Прибалтиці війська, чисельність яких перевищувала армії балтійських держав. Після цього окупував балтійські держави і провів формальну анексію.

— Як охарактеризуєте «вертикаль влади», її бачення Росії і росіян?

— Путін протягом 14 років вибудував систему, в якій влада може існувати відірвано від народу, а народ не має важелів впливу на цю владу. Насправді це стара радянська система, в якій жив десятиліттями СРСР, і в якій жив і працював у КДБ Путін. Він цю систему знає, любить, і вона його влаштовує. Путін завжди діяв в інтересах влади і проти народу. Нинішня Росія для Путіна і вузького кола його прихильників, які нею керують, — інструмент для реалізації політичної програми з відтворення Російської імперії. Росіяни — гарматне м’ясо в цій грі. Сталін після поразки Гітлера підняв на бенкеті тост за терплячий російський народ. Путіну пора підняти тост «за росіян». Вони теж покірно дозволили йому відродити диктатуру...

— Ви прогнозуєте, що російське керівництво може напасти на Україну, Білорусь, країни Балтії і в Європі буде нова велика війна...

— Події на Майдані і втеча Януковича змусили Путіна почати експансію з України. Вона мала початися з Білорусі. Не захопивши Білорусь, Путін позбувся можливості наступати на Україну з півночі. Путін, безумовно, планував зірвати президентські вибори в Україні. Йому це не вдалося. Причина цього не санкції Заходу, яких фактично немає, і не військове протистояння російській агресії. Російська армія не увійшла в Східну Україну, бо топтати гусеницями танків «дружній» схід — вірний спосіб зробити його ворожим. Входити потрібно було в Київ і Львів. А для цього слід спочатку увійти в Білорусь. Ця країна — буфер, що відокремлює Європу від великої війни. Коли буфер зникне, то світ опиниться на порозі Третьої світової.

— Чи може внаслідок економічних проблем чи війни розпастися сама Росія?

— Коли імперія СРСР розпалася з об’єктивних природних причин, багатьом здалося, що її крах — історичне непорозуміння, підлаштоване невідомими силами. На жаль, до цих “багатьох” належали майже вся радянська номенклатура, армія, КДБ, члени компартії, майже вся російська провінція. Іншими словами — майже вся Росія. Вона так і не зрозуміла, чому розпався СРСР. І за наступні дев’ять років привела до влади Путіна. Населенню РФ так і не пояснили, чому розпався СРСР. Не пояснили, що це не помилка, а природний процес. Не пояснили, що десятиліттями при владі в СРСР стояли злочинці, що сталінська тиранія — найстрашніша з усіх сучасних. Що наші діди і батьки були спів­учасниками злочинів проти людства, крім тих, хто загинув від рук сталінських катів (хоча серед жертв було багато тих, які спочатку були співучасниками і навіть катами). Тому з 1991 року, коли стало нарешті можливо вільно йти вперед і дивитися в майбутнє, дедалі більше росіян почали озиратися назад, у старе радянське минуле, коли було багато гучних слів, червоних прапорів, блискучих нагород. А головне, «ми були великі, бо нас всі боялися». Через чверть століття сталося очікуване: Росію знову почали боятися. Життя цієї червоної Росії коротке. Питання в тому, у скільки жертв обійдеться самій Росії та її сусідам остання спроба воскреснути з мертвих.