«На цій території має залишатися мистецтво…»

«Модерновим рейдерством» назвав голова правління ЛОО НСХУ, директор Львівської кераміко-скульптурної фабрики Ігор Гавришкевич, дії Львівської міської ради стосовно цієї самої фабрики. «Схоже, команда львівського мера Андрія Садового знову організувала рейдерський „наїзд“ на Львівську скульптурну фабрику? Інакше чому продовжується брутальна війна проти існування фабрики?» — такий інтригуючий допис зробив пан Ігор у своєму ФБ.

Колотнеча довкола функціо­нування цієї знакової і відомої у Львові мистецької фабрики тяг­неться не перший рік. Підґрун­тя конфліктів у тому, що цілісний майновий комплекс фабрики на­лежить львівській Спілці художни­ків, а земля під ним — комуналь­на власність Львівської міської ради. Нині Спілка святкує перемо­гу, оскільки у суді добилася повер­нення собі цієї нерухомості.

Як розповів «ВЗ» Ігор Гав­ришкевич, у 2000-х роках пев­на частина майна фабрики пере­йшла у власність ТОВ «Компанія з управління проєктами «Акро­поль». Свого часу Спілка найняла її для більш ефективного управ­ління майном кераміко-скуль­птурної фабрики. Однак «Акро­поль» довіри не виправдав, і Спілка вирішила сказати йому «па-па». Однак «Акрополь» не по­годився з цим, і спілкування пере­йшло у судову площину. Судова тяганина тривала понад два роки. За цей час «Акрополь» збудував на території фабрики деякі само­вільні об'єкти.

А нещодавно стало відомо, що за час управління «Акрополя» майном ЛКСФ забудовник зніс один з корпусів фабрики разом з історичною мозаїкою, яка була на його стіні. Дозвіл на забудову дала мерія…

Нарешті дирекція ЛФСКС по­вернула собі нерухомість і тепер має намір реконструювати фа­брику, а також реорганізувати свою діяльність за згодою засно­вника, яким є НСХУ. На терито­рії фабрики планується створи­ти «Львівський центр мистецьких проєктів» для формування музей­ного простору. Для цього треба зробити реставрацію і поєднан­ня наявних цехів з інфраструкту­рою під різні молодіжні мистець­ко-громадські заходи. А також створити креативну виставкову Галерею мистецтв, простір для проведення ярмарків культуроло­гічного значення. Для усіх цих пла­нів Спілка художників шукає інвес­тора.

Мабуть, це виглядає кумед­но, але Львівська міська рада не­одноразово декларувала ті самі принципи відродження кераміко-скульптурної фабрики: на її тери­торії повинно залишатися мисте­цтво. Свого часу мерія проводила на фабриці воркшоп, де мали б обговорювати майбутнє фабрики, але ні до чого путнього не дійшли.

Тепер, після активних дописів Ігоря Гавришкевича, мерія вида­ла пресреліз, де знову викладає свою позицію. А саме: «На тери­торії ЛКСФ треба оновити вистав­кові зали, майстерні та облашту­вати громадський простір. Про жодну житлову забудову не йдеть­ся». У ЛМР нагадали, що вже є переможець архітектурного кон­курсу щодо візії та бачення роз­витку території на вул. Мучній, 32, де працює кераміко-скульптурна фабрика. Ще у 2023 році у цьому конкурсі перемогла команда під керівництвом Ольги Криворучко — URBANIDEAS.

«Ескізи розвитку цієї території ще у 2023 році презентували влас­никам фабрики, натомість ті заяв­ляють про рейдерство фабрики з боку міста», — йдеться у пресрелізі ЛМР. «Критично важливо створити нормальні умови для роботи мит­ців-орендарів цієї фабрики, — по­яснив заступник міського голо­ви з містобудування Любомир Зубач. — Бо там навіть опалення взимку немає, то про яку творчість можна говорити? Але з боку влас­ників споруд бажання особливо­го ми не побачили. Навпаки, у нас складається враження, що своєю бездіяльністю на території фабри­ки це приміщення свідомо дово­диться до критичного стану. І не­складно припустити, з якою метою це робиться. При цьому якісь пре­тензії виставляються місту, хоча ми не маємо жодного відношення до цього майнового комплексу, а це 13,5 тис. м кв. Без власників майна жодних перетворень на цій терито­рії зробити неможливо».