Передплата 2024 «Добрий господар»

Радник глави Офісу президента плює на громадянське суспільство

У мирний час українці звикли до багатьох “зашкварів”, які продукували у головній канцелярії країни. Здавалося, за воєнного стану з ними буде покінчено. Та не так сталося, як гадалося

В Офісі президента, звідки громадяни чекають серйозних, відповідальних заяв і рішень, продовжують транслювати бздури. Останнім часом їх видає на-гора, зокрема, радник Андрія Єрмака Олексій Арестович.

Ви тільки вслухайтеся у свіжий пост цієї “публічної особи”. Мішенню своєї атаки Арестович обрав активістів:

«Українська культура вражає та захоплює. Поки туди не допустили активістів. У світі нема жодної людини, яка б відчула українську музику та не захопилася. Тому, що там немає активістів. Україна домінує у кіберспорті - активісти ще не добралися. Агроінновації, банкінг, електронна держава, навіть, Збройні Сили - ми демонструємо світові зразки, від яких він шаленіє та бажає дотягнутися.
Поки там нема активістів. Суч. українська література гарна там, де зуміла відстояти себе від активістів. Не знаю, як там український секс (давно там не був), але дайте вгадаю - світ бажає його до нестями. Чи там вже встигли з’явитися наші активісти?».

Огидний словесний пронос від Арестовича з’явився через день після того, як у Києві поховали загиблого на фронті надзвичайно активного громадського діяча Романа Ратушного. У ці ж дні смертю хоробрих поліг Артемій-Юліян Димид, колишній пластун, нащадок великого історика Івана Крип’якевича. Разом з професійними військовими Україну захищають тисячі колишніх майданівців, поетів, художників, співаків, спортсменів, які вважали своїм громадянським обов’язком взяти до рук зброю.

Активістами є тисячі волонтерів, звичайних українців, які своєю жертовною працею у тилу намагаються наблизити перемогу над ворогом. Своїм блеянням Арестович теж плюнув їм в очі.

Як напередодні зробив він це стосовно української культури, назвавши її “маленькою”.

То чи треба дивуватися, що Арестовича називають “придворним блазнем”? Автор цього означення — журналіст “Великого Києва” Макс Юр’єв пише:

“...Влада, яку вилизує нешановний, не готувалася до війни. І якби не активісти, які закрили собою провали в різних сферах, що утворились від дій та бездіяльності чинуш-“професіоналів”, то і цієї влади б, можливо не було б, бо не було б країни”.

Своє пояснення образливої риторики Арестовича має і голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін. Він каже, що атаку на активістів радник Офісу президента веде через те, що навіть після війни ці активісти продовжуватимуть контролювати владу. Шабунін каже:

“Найгірша частина ОП розуміє, що саме активісти:

  • зупинятимуть розкрадання грошей на відбудову;
  • змушуватимуть робити реформи (в тому числі, передбачені рухом в ЄС);
  • (після перемоги) поставлять ряд дуже неприємних питань».

Дивно, чому на такі вибрики скомпрометованого члена своєї команди ніяк не реагують у Зеленського. Невже погоджуються з його словами?

Коментар для “ВЗ”

Євген Магда, виконавчий директор Інституту Світової політики

Бачу, що у підполковника ЗСУ, яким є Арестович, в умовах війни дуже багато вільного часу, щоб говорити всякі дурниці. Не кажу про офіцерську честь і гідність — йому достатньо було би звичайної людської гідності. Але її у нього, так виглядає, нема…

Якщо Арестович говорить такі речі про активістів, то виникає враження, що він їх навмисно дискредитує. А дискредитація громадської активності є одним з елементів російського політичного дискурсу, цю мету переслідує російська влада. Озвучені Арестовичем наративи — своєрідна оптимізація ідеї “русского міра” для українських реалій.

Чому Арестовичу ніхто не закриє рота?

Його закликали до Офісу президента (після того, як напередодні війни оголосив про своє звільнення звідти) через те, що отримав військову освіту, на відміну від більшості функціонерів Офісу, має відповідну військову лексику - і тому виглядає корисним... Його використовують як доволі вправного маніпулятора. І це має свої наслідки.

Мені здається, що Арестовичу дали індульгенцію на те, щоб провокувати суспільство. У нинішній ситуації, коли Україна бореться з дуже потужним ворогом, такий стиль роботи не грає на користь людям.

Активістам, багато з яких одягли форму ЗСУ, я порадив би дочекатися кінця війни - щоб після перемоги висловити Арестовичу все, що про нього думають.

Читайте також: Про антиукраїнські заяви Арестовича

Схожі новини