Трояндова шпарина в Європу
Кримська влада намагається обдурити світову спільноту, щоб оминути санкції
Російська окупаційна влада в Криму наполегливо шукає шляхи до визнання європейською спільнотою Криму російським і винаходить способи, щоб оминути санкції.
Одним з методів досягнення цього вони обрали експлуатацію національно-культурних об’єднань, які існують на півострові. Ось як, наприклад, використовують для цього кримських болгар і Болгарію.
Як відомо, Болгарія здавна ставиться вирощуванням троянд, а також виробництвом трояндової олії. В Криму також за СРСР вироблялося чимало трояндової олії. Окупанти зараз намагаються на цій основі побудувати паралелі між Болгарією та Кримом, зав’язати співпрацю і оминути європейські санкції.
Так, в 2017 році вони заснували Свято троянд, щоб було, як у Болгарії. Тоді в селі Кримська Роза Білогірського району творчі колективи болгарського культурного центру «Ізвор» провели День поля та запросили селекціонерів з декількох російських регіонів. В нинішньому ж році на Свято троянд окупанти через національно-культурну автономію болгар Криму запросили представників Болгарії.
Там, а саме в Долині троянд, ефіроолійна культура вирощується століттями, а її продукція славиться на весь світ. Не дивно, що і в Болгарії Свято троянд є наймасовішим та перетворилося в цілий Фестиваль троянд. У фестивальну програму входять виставки, конкурси, ярмарки, а також конкурс на звання Королеви троянд.
Але не красиві болгарські традиції були метою кримської влади. Як розповів заступник російського міністра сільського господарства Криму Денис Кратюк, найбільш перспективними для виробництва олійної троянди в Криму є Бахчисарайський, Білогірський і Сімферопольський райони. У нинішньому році на субсидування ефіроолійної галузі з республіканського бюджету планується виділити 20 млн рублів і закласти лаванду і троянду на 127 гектарах. Торік такі багаторічні насадження з'явилися більш ніж на 100 гектарах. Тому Кратюк розкрив карти. Окупаційна влада має намір представити кримську трояндову олію через Болгарію, повернути її на світовий ринок і «зайняти там гідне місце».
Хто знає, чи болгари розуміють, що цим самим вони вирощують самі собі конкурента на світовому ринку? Так, СРСР поставляв на світовий ринок саме кримську трояндову олію, однак якщо болгарська олія славилася якістю і мала через те високу ціну, то «совєцька» трояндова олія славилася перш за все низькою ціною, бо через застарілі технології за якістю не могла конкурувати з болгарською. Тому її часто використовували для підробок або як сировину для продукції нижчого класу якості. Як завжди, СРСР брав валом — кримська трояндова олія займала третину світового ринку, а майже дві третини її становила кримська олія. Однак всі останні десятиліття, як заявив Кратюк, кримські селекціонери троянд не припиняли працювати і тепер хотіли б відновити співпрацю з болгарськими колегами. Яким саме чином?
Між піснями і танцями місцеві селекціонери ще в 2017 році запропонували «поріднити» кримську троянду і болгарську. Вони виклали плани співпраці не тільки селекціонерів, але й технологів з переробки сировини, виробників кінцевої продукції. А це вже сфера санкцій, оскільки трояндова олія використовується не тільки в парфумерії, але і в медицині, в хімічній промисловості, в техніці, в тому числі військовій. Тому Фестиваль троянд був не лише і не стільки культурною подією, як економічною, бо в ньому активну участь взяли представники міської адміністрації Сімферополя, Міністерства сільського господарства Криму і агрофірми «Тургенєвська», яка займається виробництвом трояндової олії.
На сцені в цей час тривала красива ідилія: учасники тримали прапорці Росії і Болгарії. Національний колорит урочистості підкреслювали народні костюми. Там виступали зразковий ансамбль народного танцю «Веснянка» та народний танцювальний колектив «Грандекс», звучали популярні пісні «Бяла роза» та «Б'лгарія». І ніхто не розповідав учасникам про окупацію, про порушення міжнародного права, про репресії за релігійною та національною ознаками в Криму, про протести корінних жителів і міжнародної спільноти. Саме цього й домагалася окупаційна влада. Всі порушення санкцій прикрили піснями і танцями.
