Судять Медведчука

Головне звинувачення на адресу лідера «ОПЗЖ» – державна зрада

Мільйони наших співвітчизників стали у четвер, 13 травня, свідками найрезонанснішого цього року судового процесу в Україні. На лаві підсудних опинився політик, який має великий вплив на процеси у нашій державі, причетний до багатьох важливих подій, який вирішував долі людей. Який, врешті-решт, є кумом Путіна. Йдеться про Віктора Медведчука, народного депутата, одного з лідерів проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя». У четвер, 13 травня, Печерський райсуд Києва обирав йому запобіжний захід — через звинувачення у державній зраді, у замаху на розграбування національних ресурсів.

Група підтримки Медведчука – «тітушки».
Група підтримки Медведчука – «тітушки».

Звинувачення Медведчуку ви­сунула Генеральна прокуратура спільно зі Службою безпеки Укра­їни. Напередодні очільниця ГПУ Ірина Венедіктова і голова СБУ Іван Баканов повідомляли про суть вчинених Медвед­чуком злодіянь. Їх згрупували у три бло­ки: розкрадання державних надр у Кри­му; передача Росії таємної військової інформації; підривна діяльність на ко­ристь країни-агресора через створення в Україні мережі агентів з числа завербо­ваних громадян.

Прокурори доводили у суді, що мають задокументовані, обґрунтовані докази протиправної діяльності Медведчука. За­значали, що санкція статті за його злочи­ни передбачає до 15 років позбавлення волі і конфіскацію майна. Тому, побоюю­чись, що Медведчук може перешкоджа­ти слідству, знищувати докази, впли­вати на свідків, просили головуючого В’ячеслава Підпалого на час проведення досудового слідства відправити політи­ка під варту — з альтернативою внесення 300 млн 900 грн грошової застави.

Медведчук і його адвокати спросто­вували висунуті звинувачення як безпід­ставні, надумані. Казали про політичні переслідування, які начебто вчиняє ни­нішня влада за те, що Медведчук жорстко критикує її неправильний політичний курс. Сторона захисту також стверджу­вала, що не було дотримано процедури при оголошенні підозри, казала, що їхній клієнт її так і не отримав у законний спо­сіб. Тому просила суд відмовити проку­ратурі…

Аби кум Путіна не ночував у слідчо­му ізоляторі, 40 його однофракційників звернулися із клопотанням про взяття Медведчука на поруки (суд це прохан­ня відхилив). Мабуть, невдоволені цим, представники «ОПЗЖ» (Льовочкіна, Нім­ченко, Бойко, Кузьмін) поводилися у су­довій залі вкрай виклично. Через це суд­дя зробив їм попередження.

Велика група підтримки чекала Мед­ведчука і під дверима Печерського суду — це були кількадесят молодиків спор­тивної статури, яких у народі називають «тітушками». Перед початком засідання вони зробили коридор для проходу Мед­ведчука у судову залу. А потім заважали пройти туди журналістам…

А напередодні Віктор Медведчук зі своїми адвокатами і нардепами Вади­мом Рабіновичем, Іллею Кивою прибув до Офісу генпрокурора. Перед входом у приміщення влаштував коротку пресконференцію. Виглядав спантеличеним, втомленим, дещо розгубленим. Пояснив, що разом із дружиною відпочивав у су­сідній області, але тепер ось прийшов до ГПУ, «бо почув, що мене викликають». Від­повідаючи журналістам про нафтогазо­вий бізнес у Криму, який, за твердженням слідчих, перереєстровано у Росії, сказав, що до компанії «Нові проєкти» не має жод­ного стосунку. А звинувачення СБУ і ГПУ у передачі росіянам таємної військової інформації назвав «повним абсурдом». Водночас зазначив, що втікати з України не збирається. І що готовий до того, що його можуть взяти під варту…

Після цього Віктор Медведчук зі своїм почтом прийшов у приймальню генпро­курора Ірини Венедіктової, однак секре­тарка у кабінет до неї гостей не впустила. Пояснила, що очільниця ГПУ має у цей момент важливу телефонну розмову. Тому попросила зачекати. Це вигляда­ло, начебто Венедіктова злякалася роз­мови з кумом Путіна віч-на-віч і не знає, як їй діяти…

Через півтори години після закінчення робочого дня голова політради «ОПЗЖ» покинув приміщення Генпрокуратури. Сказав, що ознайомився з підозрою, хоча, мовляв, у законному порядку йому її не вручили. За словами Медведчу­ка, він отримав копію повідомлення про підозру і клопотання про обрання запо­біжного заходу у вигляді арешту. І уточ­нив, що у порушеній проти нього справі є п’ять томів. Тоді ж Медведчук заявив, що високі посадові особи протягом кіль­кох останніх місяців рекомендували йому «виїхати з країни», «відпочити», але він цього не робитиме.

Того ж дня своє ставлення до «спра­ви Медведчука» висловив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков. Назвав її внутрішньою справою України. Але зауважив, що у Москві уважно слід­кують за нею, щоб переконатися, що не йдеться про політичні переслідування «з метою позбутися політичного конкурен­та». А ще Пєсков заявив, що Медведчук не звертався до них за політичним при­тулком. І що у Кремлі навряд чи зможуть йому чимось допомогти…

Деякі вітчизняні експерти не впевне­ні, що «справу Медведчука» буде дове­дено до результативного кінця, бо, мов­ляв, її «склепано так-сяк». На їхню думку, одне із сумнівних звинувачень, яке ГПУ висунула Медведчуку, сформульовано як «порушення звичаїв війни». Політичний оглядач Олексій Голобуцький каже, що адвокати в суді легко розіб’ють цю пре­тензію ГПУ, позаяк в Україні не було ого­лошено стану війни з Росією — відтак «звичаїв війни» не порушено…

Інший експерт, Андрій Смолій, який вкрай критично оцінив непослідовні дії Генпрокуратури довкола Медведчука, зазначив: якщо запобіжний захід цьо­му політику не оберуть протягом доби з часу оголошення підозри, «це виявиться не просто ганебним цирком, а реальним вироком кожному слову цієї влади».

Схожі новини