«Фірташ і «Газпром» відкорковують шампанське...»

Реакція на звільнення голови правління НАК «Нафтогаз України», якого ненавидів Кремль

Громом серед ясного неба для всіх, хто має інтерес до паливно-енергетичного комплексу, стало рішення уряду Дениса Шмигаля звільнити голову правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. На його місце Кабмін призначив уже колишнього виконувача обов’язки міністра енергетики Юрія Вітренка, який через шлагбауми у парламенті ніяк не міг позбутися приставки «в.о». Аналітики кажуть не про звичайну ротацію менеджерів (три роки тому Вітренко був виконавчим директором «Нафтогазу», мав натягнуті стосунки з Коболєвим), а про політичне рішення. Навіть — про політичне замовлення. Зроблене не в Україні…

Офіційною причиною звільнення Коболєва стали незадовільні показ­ники господарської діяльності «На­фтогазу» у 2020 році. Згідно з фінансовим звітом, торік ця державна компанія зазна­ла 19 млрд грн збитків — тоді як запланова­но було отримати 11,5 млрд грн прибутку. В уряді називають це наслідком провальної роботи керівництва НАКу. І цим обґрунтову­ють «санацію».

Експерти ж не такі категоричні і заявля­ють про об’єктивні чинники: порівняно із 2019 роком, у минулому «Нафтогаз не отри­мав 3 млрд доларів (в еквіваленті — майже 100 млрд грн) від транзиту. Бо тепер «тру­ба» не належить «Нафтогазу». Інша причи­на недостачі — борги газового олігарха Фір­таша, підприємства якого через пандемію не заплатили за використаний газ. До того ж пандемія вдарила по всіх виробництвах, які живляться «голубим паливом». Як наслідок — «аукнулося» і «Нафтогазу».

Утім, відправлений у відставку Коболєв спростовує плачевний стан свого колиш­нього господарства. І каже про 57 млрд грн на рахунках «Нафтогазу»…

Денис Шмигаль відразу поставив завдан­ня новому керівнику: наростити видобуток вітчизняного газу, «сформувати повноцін­ний та справедливий ринок газу в Україні». А що, досі такого ринку у нас не було?

Сам Коболєв коротко прокоментував своє звільнення. Дав зрозуміти, що звільни­ти його було окремою метою. І додав: про свою відставку дізнався з новин. Мовляв, ось вони, «нові» методи роботи нової влад­ної команди…

У самій компанії звільнення Коболєва на­звали «юридичною маніпуляцією», «наругою над засадничими принципами корпоратив­ного управління державними підприємства­ми». Заявили, що Кабмін не мав права по­казувати Коболєву на двері, адже, згідно із законом і статутом компанії, надання пропо­зиції щодо призначення/звільнення голови правління та ухвалення відповідного рішен­ня входить до виключної компетенції Нагля­дової ради компанії. Протиправний вердикт уряду розцінили як повернення до практики ручного управління державними підприєм­ствами.

Вочевидь, згадане оргрішення матиме і зовнішній розголос, неприємні для Украї­ни наслідки. «Це чіткий сигнал інвесторам у цінні папери українських імітентів: умови ро­боти державних підприємств України є не­передбачуваними та можуть бути змінені за­лежно від політичної доцільності», — ідеться у заяві «Нафтогазу», яка з’явилася у перші хвилини після зміни його начальства.

Ці тривоги поділяють і експерти. Суть їх оцінок: українське керівництво поверта­ється до «совкових» методів роботи, які не мають нічого спільного зі справжнім рин­ком. І які нав’язано зовні. Аж ніяк не на­шими партнерами із Заходу. Більше того — всупереч домовленостям з ними. Ось що про усунення Коболєва сказав видан­ню rbc.ua один із євросоюзівських дипло­матів у Києві: «У цьому звільненні справді мало смислу, якщо, звичайно, хтось не на­магається призначити нового керівника — для використання в особистих чи політич­них цілях».

Думки з приводу

Володимир Омелян, ексміністр інфраструктури

Це повний юридичний треш, знищення систе­ми корпоративного управління і виклик Заходу. Після такого персонально Зеленському залиша­ється лише один шлях, без повернення — у Мо­скву!

Звільнення Коболєва, призначення Вітренка і Галущенка (він став в.о. міністра енергетики. — І. Ф.) — це не просто кулуарні ігри чи боротьба за грошові потоки. Це Єрмак готує поїздку Зелен­ського в Москву і виконує інструкції з капітуляції України, розриву наших відносин із Заходом.

Ці призначення і звільнення — ритуальні жертви, щоб задовольнити кремлівського ведмедя з КГБ-шною пикою.

Далі матимемо замороження конфлікту і відсутність пострілів, припи­нення комунікації із Заходом, російський газ і електроенергію.

Далі нас будуть переконувати, що Євроазійський союз краще за ЄС, а відпочивати у Сочі краще, ніж у Туреччині.

А далі — можете подивитися на сусідню Білорусь.

Усе, що відбувається в останні два роки, — наполегливе повернення України під московське управління.

У зеленських-єрмаків погано виходить, але вони щиро і небезкорисли­во стараються…

Сергій Фурса, інвестиційний банкір

Хто, крім одного українського міністра, найбіль­ше святкує звільнення Коболєва? Правильно — «Газпром»! І Фірташ. Позиції якого за останні роки, першою чергою — завдяки реформі ринку газу, було підірвано. Тепер і Фірташ, і «Газпром» відкорковують шампанське. Адже в Україні звільнили людину, яку ненавиділи у Кремлі. Яка разом із командою зміни­ла обличчя газового ринку України. Яка разом із ко­мандою пішла у Стокгольм і принизила там «Газп­ром». А ви ще запитуєте, чому у нас немає програми МВФ? І чому ми досі не в НАТО? Ось чому…

Тарас Чорновіл, політичний оглядач

Виганяли зі скандалом Вітренка й прокладали червону доріжку Коболєву. За кілька місяців ви­гнали зі скандалом Коболєва й під ручки в його кабінет завели Вітренка. Ну, дуже продумана, ви­важена й послідовна кадрова політика. Чимось нагадує пересування ліжок у борделі…

А якщо коротко, то всі ці зміни нічого не по­кращать. І Коболєв, і Вітренко були ефективни­ми менеджерами при Порошенкові, бо належали до правильної владної команди. Тоді «Нафтогаз» за короткий час із найбільшого пожирача коштів держбюджету раптом перетворився на одного з найбільших донорів дер­жавної скарбниці. Професійна команда «Нафтогазу» відіграла в цьому важливу роль. І навіть на певний час вони самі повірили у власну геніаль­ність та ефективність.

А потім прийшов Зеленський, а з ним усілякі самокатчики на зразок Гон­чарука, Мілованова, Оржеля… І «Нафтогаз» став збитковим, тарифи зно­ву полізли вгору, енергонезалежність від Рашистану зруйновано. Та ще й конфлікти у «Нафтогазі» такі розгорілися, що вже й не до праці було. А ме­неджери ж ті самі. То, може, не в них головна причина, а у владній верти­калі? Просто коли був Порошенко, все йшло вгору (звісно, не без участі Вітренка й Коболєва). А коли прийшла команда зелених невігласів, вияви­лося, що жоден успішний менеджер не може зупинити катастрофу при та­кому управлінні.

А тим часом…

Міністром енергетики України при­значили Германа Галущенка. За при­значення віцепрезидента «Енергоато­му» на посаду міністра проголосували фракції «Слуга народу», ОПЗЖ і «Бать­ківщина», а також дві депутатські гру­пи, «Довіра» й «За майбутнє». У ЗМІ вже обговорюють цей факт як нефор­мальну коаліцію у Раді.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін гостро відреагував на це призначення: «У нас же ніби деолі­гархізація на марші. А міністром при­значають людину, за керівництва якої державний „Енергоатом“ продавав електроенергію олігархам значно (ча­сом УДВІЧІ) дешевше ринку. Напри­клад, лише за один тиждень на цій схе­мі „Енергоатом“ подарував компаніям Ахметова і Коломойського наших 65 мільйонів грн».

«Галущенко повинен сидіти у в’язниці за державну зраду — через низку кримінальних справ НАБУ щодо продажу електроенергії за занижени­ми цінами», — вважає народний депу­тат Гео Лерос. Раніше Лерос заявляв про зв’язки Галущенка з депутатом Ан­дрієм Деркачем. Герману Галущенку закидають, що він працював у «Енер­гоатомі» під керівництвом Деркача, який опинився під санкціями уряду США. Американці звинуватили Дерка­ча у тому, що він «агент Росії».

Схожі новини