Європарламент: Росія порушила критичну «червону лінію» в ОБСЄ
Окупанти підсилюють передові підрозділи розвідувальними групами і снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів збройних сил Росії
Як повідомила місія США при ОБСЄ, Росія відмовилася від участі в спеціальній зустрічі, яку скликали через нарощування кількості військ Росії поблизу кордону з Україною. Цей факт є, по суті, ще одним викликом Росії всьому міжнародному співтовариству. Як відомо, Росія весь час існування цієї організації намагається використати її в своїх інтересах — вона прагне призначати керівниками важливих місій своїх представників, які працюють на її користь, впливати різними способами впливати на рішення ОБСЄ. Росія ігнорує та обмежує мандат представників місії на Донбасі тощо. А відмова від пояснень міжнародній організації, яка формує безпеку в Європі — це ще один крок в бік війни, який свідомо вчиняє Росія. Причому, це відбулося вже після того, як відбулася розмова канцлера Німеччини Ангели Меркель з президентом Росії Володимиром Путіним, в ході якої вона просила його відвести війська і не створювати напруженості в світі.
Як повідомлялося, Україна ініціювала в Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) проведення спеціального засідання через нарощування військ біля кордонів. Засідання ініційовано в рамках Віденського документа ОБСЄ про заходи зміцнення довіри і безпеки в Європі.
Проти ігнорування Росією порядку денного ОБСЄ виступили Німеччина і Франція: «Ми хотіли б закликати Росію скористатися механізмами консультацій, передбаченими ОБСЄ і Віденським документом, з якими погодилася і Росія, і взаємодіяти конструктивно і в дусі Гельсінкі з усіма зацікавленими державами-учасницями ОБСЄ».
Німеччина і Франція вказали на те, що масштабне переміщення російських військ біля кордону з Україною викликає занепокоєння як у цих двох країн, так і, власне, самої України. Було відзначено, що Росія могла б розвіяти таку стурбованість, надавши пояснення. І саме для цього спеціально створено розділ III Віденського документа ОБСЄ про заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій сфері, підписантом якого є і Росія. Згідно з ним, країни-учасниці консультуються і співпрацюють одне з одним з приводу будь-якої незвичайної і незапланованої активності своїх збройних сил за межами їх звичайного місця розташування в мирний час.
«Україна цілком виправдано ініціювала цей механізм, з огляду на переміщення російських військ, і в своїх діях вона має повну підтримку Німеччини і Франції. Ми шкодуємо, що відповідь Росії на порушені Україною питання не задовольнила потребу в інформації. Росія не відповіла», — наголошується в заяві.
Крім того, було відзначено, що Німеччина і Франція продовжать свої зусилля в рамках Нормандського формату, і вказано на необхідність повного виконання Мінських домовленостей. «Будьте впевнені, що зобов'язання Франції та Німеччини не похитнуться», — акцентується в заяві.
26 березня в результаті загострення обстановки на Донбасі загинуло четверо українських воїнів, двоє — отримали поранення. 5 квітня двоє українських воїнів загинули в результаті ворожого обстрілу на Донбасі, 6 квітня — ще двоє, 7 квітня один український воїн загинув внаслідок ворожого вогню на Донбасі.
За інформацією розвідки ЗСУ, Росія зосередила вздовж державного кордону України і на тимчасово окупованих територіях 28 батальйонних тактичних груп і під виглядом підготовки до навчань планує ще стягнути до 25 батальйонних тактичних груп, що створює загрозу для військової безпеки нашої держави. Окупанти підсилюють передові підрозділи розвідувальними групами і снайперськими парами, проводять тренування особового складу із залученням інструкторів збройних сил Росії. Також російсько-окупаційні війська тримають в готовності до застосування чергові підрозділи артилерії на певних напрямках, зокрема, в населених пунктах на окупованій території України.
Міноборони США також стурбоване ескалацією напруженості на Донбасі. Як повідомив представник Держдепартаменту США Нед Прайс Держдепартамент США також звернувся до Росії за поясненнями в зв'язку з пересуванням російських військ. «Ми обговорили нашу стурбованість щодо зростання напруженості і порушень режиму припинень вогню з союзниками по НАТО і звернулися до Росії за поясненнями», — сказав Прайс. З цього приводу відбулася телефонна розмова голови комітету начальників штабів збройних сил США Марка Міллі з начальником
Прямують в Чорне море американські ракетні есмінці «Donald Cook» і «Roosevelt». Вони оснащені крилатими ракетами «Tomahawk» з дальністю дії 1,6 тис. км і системою протиракетної оборони «Aegis». За даними МЗС Туреччини, кораблі повинні увійти в Чорне море 14 і 15 квітня. Вони пробудуть там до 4−5 травня.
Питання про неприпустиму поведінку Росії обговорено в Європарламенті. Глава фракції консервативної Європейської народної партії (EVP) в Європарламенті Манфред Вебер (Manfred Weber) в інтерв'ю виданням групи Funke, в неділю, 11 квітня заявив, що «реакцією на ескалацію Росії в Україні в найближчі тижні і посилення військової присутності РФ біля кордонів України повинно бути як мінімум заморожування рахунків російських олігархів або відключення РФ від міжнародної платіжної системи SWIFT». За його словами, такий сценарій цілком можливий, якщо Москва «продовжить курс небезпечних провокацій». При цьому Вебер не виключив, що натиснути на президента Росії Володимира Путіна можна і через газопровід «Північний потік — 2», будівництво якого ще не завершено. «Путін повинен знати ціну своїм діям», — підкреслив він. Представники міністерств оборони США, Канади, Литви, Польщі та Британії запевнили Україну в підтримці військового потенціалу. 8 квітня глава МЗС Латвії Едгар Ринкевич підтримав надання Плану дій щодо членства в НАТО для України. «Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО шляхом отримання Плану дій для членства. Мабуть, уже таки пора надати цей План Україні. Це буде як мінімум сигналом від нас, що українці не залишаться без підтримки. Я однозначно підтримаю таке рішення», — сказав Рінкевич.
Таку агресивну поведінку Путіна на міжнародній арені пояснив міністр закордонних справ України (2014−2019), співзасновник Центру національної стійкості та розвитку Павло Клімкін в статті на «Українській правді». На його думку, Володимир Путін свідомо підвищує ставки і торгується з адміністрацією США, бо не може дозволити собі виглядати слабким. І тиск на Україну є одним з його козирів. Звісно, що Кремль підвищуватиме ставки і в інших вимірах, наприклад, в Арктиці, але саме Україна є важливою для долі російського режиму. Особливо на фоні того, що рейтинг самого Путіна і рейтинг правлячої партії «Єдина Росія» поступово просідають. Крім того, ця істерична антиукраїнська кампанія допомагає відвернути увагу від проблем з економікою та вакцинацією в Росії.
