«Справою про «незаконне збройне формування Семенченка-Шевченка» влада хоче відволікти увагу від скандалу з «вагнерівцями»

Служба безпеки України повідомила про своє сенсаційне викриття, яке потрапило у головні новини ЗМІ. Якщо вірити СБУ, затримано учасників незаконної приватної воєнізованої компанії (ПВК), у неї вилучено великий арсенал зброї. Цю ПВК, яка начебто нараховувала півтори сотні штурмовиків, очолювали досить відомі в Україні люди, а тренувалися ці «рейнджери» під столицею, у Нових Петрівцях, і за кордоном… На думку фігурантів справи, експертів, а також деяких представників владної команди, не все так однозначно у цій «НП». Може йтися про постановочну піар-акцію…

«Учасники банди працювали і на Близькому Сході…»

За повідомленням прес-служби СБУ, діяльність цієї ПВК «було спрямовано на підготов­ку до вчинення тяжких злочинів, в т. ч. проти основ національної безпеки». У відомстві кажуть, ця організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій, а на спеціально об­лаштованій тренувальній базі у Київській області 150 учасни­ків цього незаконного збройно­го формування проходили бойо­ві вишколи, набиралися навичок поводження зі зброєю і ведення бойових дій. Як випливає із зая­ви СБУ, окремі члени цієї ПВК на­вчалися у центрах підготовки за межами України, організатори вербували до себе колишніх вій­ськових і правоохоронців, учас­ників бойових дій. За тверджен­ням СБУ, «учасники цієї банди працювали із представниками різних організацій, що функціо­нують на Близькому Сході, зо­крема, йдеться про пропозиції постачання зброї у ці країни».

І ще один важливий ню­анс: слідчі СБУ мають підста­ви підозрювати, що кермани­чі згаданої ПВК «є можливими організаторами та учасника­ми протиправної схеми із вве­зення поза митним контролем військових запчастин і товарів подвійного призначення з Ро­сійської Федерації, які згодом продавали державним підпри­ємствам оборонної сфери за завищеними цінами».

Серед речових доказів проти­правної діяльності цього форму­вання, знайдених у ході обшуків (а їх у різних місцях, у тому чис­лі — у Донецькій області, було біля 80!) — майже 5,5 тисячі на­боїв різного калібру; 7 реактив­них протитанкових гранат РПГ-26; 4 підствольні гранатомети; ручний кулемет Калашникова; 2 автоматичні гвинтівки; 3 пісто­лети та 3 автомати Калашникова АКС та АКС-74; 7 помпових руш­ниць; 38 гранатометних пострі­лів ВОГ-25, 21 гранату (зокрема, Ф-1 та РГД-5); 16 запалів УЗРГМ та 6 тротилових шашок, пластид; пристрій для конфіденційних ра­діоперемовин. Вилучено також фінансові документи та чорно­ві записи щодо організаційної структури збройного формуван­ня, особові справи учасників.

Кримінал шиють екснардепу і «мисливцю за корупціонерами»

За версією СБУ, керівниками цієї приватної воєнізованої ком­панії є колишній народний де­путат від «Самопомочі» Семен Семенченко і «таємний агент НАБУ» Євген Шевченко. Обом повідомлено про підозру за статтею 260 Кримінального ко­дексу України («створення не пе­редбачених законом воєнізова­них або збройних формувань»), на понеділок викликали на до­пит. Кара за такий злочин перед­бачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна…

Що відомо про звинувачених? Семен Семенченко — фігура за­гадкова, суперечлива. Аналіти­ки вважають його великим афе­ристом, російським агентом. Є відомості, що Семенченко (рані­ше його знали як Костянтина Грі­шина-Грішіна-Гришина) до ро­сійсько-української війни жив у Севастополі, там був засудже­ний за розбій. З початком ро­сійської агресії його бачили у Донецьку серед сепаратистів — начебто «вивчав обстановку». Потім, узявши псевдонім «Се­мен Семенченко», дивним чином очолював міфічний батальйон «Донбас», який начебто своїми рейдами наводив жах на окупан­тів. У перші місяці війни широку медійну підтримку Семенченку надавав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. На своїй сторінці у Фейсбуку він ледь не щодня пи­сав оди про «героїзм» цього «на­родного месника» (пам'ятаєте на телеекранах «засекречену» людину у балаклаві, за якою на­чебто полюють вороги?). За да­ними журналістів-розслідувачів, на прохання Авакова і його рад­ника (нині заступника глави МВС Антона Геращенка) цьому «геро­єві» видали фальшивий паспорт на ім’я Семена Семенченка.

Є дані, що ця особа збира­ла пожертви на свій фіктивний батальйон «Восток», а насправ­ді самозбагачувалася, займа­лася розбоями. А ще Семен­ченка звинувачують у тому, що «злив» окупантам маршрут ви­ходу українських військових з Іловайського котла, що призве­ло до багатьох жертв…

Приписані Семенченку по­двиги допомогли зробити йому стрімку політичну кар’єру. Пар­тія «Самопоміч» поставила його другим номером у своєму спис­ку на парламентських виборах 2014 року. Згодом Семенченко був помічений у багатьох полі­тичних провокаціях…

Інший фігурант «справи про незаконну приватну воєнізовану компанію» — Євген Шевченко, до 2014 року займався автомобіль­ним бізнесом. Був учасником Майдану, брав участь в АТО. На фронті познайомився із Семен­ченком. У жовтні 2015-го з чис­ла демобілізованих і безробітних фронтовиків заснував охорон­ну агенцію «Донбас-Охорона». Каже, що захищали від рейдерів будівельників і аграріїв…

Вочевидь, це та сама компа­нія, про «викриття» якої і повідо­мила СБУ. Але ж про неї відомо було давно! І, виявляється, ніяка вона не таємна. Зокрема, про неї Євген Шевченко розповідав ін­тернет-виданню delo.ua — мате­ріал під рубрикою «Бізнес воїнів», заголовок інтерв’ю — «Як ветеран АТО створив охоронну компанію».

Шевченко каже, що «з патріо­тичних намірів» співпрацював із Національним антикорупційним бюро. Експерти у кримінальній журналістиці стверджують, що це він «здав» правоохоронним ор­ганам кримінального авторитета Альперіна. Що Шевченко також доклався до збору звинувачень на адресу нардепа Дубневича, до інших гучних справ. Торік уліт­ку Євген Шевченко заявив, що в Офісі президента «злили» Мо­скві спецоперацію із затриман­ня терористів-«вагнерівців». Це спричинило великий міжнарод­ний скандал — команду Зелен­ського запідозрили у співпраці з Кремлем. Незабаром міжнарод­на організація Bellingcat випус­тить документальний фільм про цю резонансну подію…

«Усе почалося після того, як я звинуватив у держзраді Єрмака…»

А що кажуть самі звинуваче­ні? Про реакцію Семенченка ще нічого не відомо. А ось уривок із відповіді Євгена Шевченка, яку він по гарячих слідах опублікував на своїй сторінці у соцмережах: «…Мене звинувачують у плану­ванні нападів на підприємства, провокації військових конфлік­тів, залякуванні населення тощо, хоча за моєю спиною не тільки Майдан і війна, а і п’ять років по­лювання на ТОП-корупціонерів у співпраці з НАБУ. І за цей час було реалізовано чимало успіш­них операцій, в тому числі — ха­бар від Злочевського у розмі­рі $ 6 млн готівкою. Цей хабар є рекордним в історії України! Тоб­то я самовіддано стою на захисті державних інтересів і мрію зро­бити життя в нашій країні кра­щим для всього українського народу, а мене звинувачують зо­всім у протилежному».

Шевченко каже, що колись планував створити компанію для роботи в Сирії та Афганіста­ні — з охорони об’єктів та супро­водження конвоїв за контракта­ми Держдепу США. Проте після того, як США зменшили свою присутність у цих країнах, пи­тання про співпрацю для нього «стало неактуальним.» За сло­вами «таємного агента НАБУ», до створення охоронної компа­нії Семенченка він не має жод­ного стосунку. Каже, за три останні роки на її базі був лише раз, восени 2018-го, і провів там лише п’ять хвилин — це лег­ко можна простежити за білін­гом телефону.

Звинувачений стверджує, що не має жодного стосунку до зброї і боєприпасів у приват­ній військовій компанії Семен­ченка, готовий здати на аналіз відбитки своїх пальців і пройти «детектор брехні». Відкинув Шевченко закиди і щодо прода­жу «за завищеними цінами» то­варів військового та подвійного призначення на підприємства Укроборонпрому. «Послухайте, клоуни з „95-го кварталу“, якщо ви не в курсі — заводи купують продукцію через проведення тендерів на „Прозоро“, — гнів­но написав Шевченко. — Яким чином хтось може щось прода­вати „за завищеними цінами“, якщо у тендерах перемагає той учасник, ціна якого є найниж­чою серед всіх інших учасників тендеру?!».

Чому ж тоді у СБУ взялися за Євгена Шевченка? Ось як він це пояснює сам. «Слідство у справі почалося пів року тому — одразу після того, як я звинуватив Єрма­ка у державній зраді у справі „ваг­нерівців“. Напевно, такий збіг… Про „вагнерівців“ незабаром більш детально розкажуть жур­налісти-розслідувачі Bellingcat, а я скажу про інше: за шість місяців слідства (чомусь?) не було зафік­совано жодного скоєного мною злочину. Тобто, якщо я протя­гом цього часу брав участь у ді­яльності незаконного збройного формування, продавав/завозив/транспортував зброю, вибухів­ку, і ще до купи планував якісь те­ракти, то, шановні, давайте вже будемо чесними: покажіть мою хоч якусь участь — ви ж понатика­ли свої камери і в мою машину, і в мій будинок, і телефон прослу­ховували. Або чому (теж цікаво) мене не було затримано під час продажу тієї зброї? Чи контра­банди тієї зброї? Чи просто по­руч із тією зброєю та вибухів­кою? Ви ж контролювали кожен мій крок! Покажіть хоч якісь мої розмови про „планування прово­кацій військових конфліктів та за­лякування населення“ — ви ж це мені інкримінуєте? Покажіть мені хоч одну людину, з якою я це об­говорював. Не покажете, бо та­ких людей немає на всій плане­ті Земля».

Саакашвілі твердить про «дешеву розводку СБУ»…

Несподівано на захист об­винувачених став представник владної команди — голова Вико­навчого комітету реформ Міхе­їл Саакашвілі. Він назвав подію дня «якоюсь дешевою розводкою СБУ, яка просто займається око­замилюванням». «Ця ПВК діє вже кілька років, в основному на те­риторії Польщі, — заявив чинов­ник. — Абсолютно відкрито тренує людей, як в Україні, так і в Польщі, яка входить до Євросоюзу. Чо­мусь поляки не вважали її якоюсь нелегальною організацією? Це звичайна міжнародна практика і ніякого секрету тут немає.

Якщо СБУ хоче розправити­ся з НАБУ та його представни­ком Шевченком, нема чого вига­дувати ці байки… НАБУ і Вищий антикорупційний суд як кістка в горлі застрягла у багатьох коруп­ціонерів, і вони шукають будь-який привід з ними розправити­ся…

Переконливо і щиро раджу президенту Зеленському гнати в шию таких «захисничків» національної безпеки. Тому що вони ні до чого хорошого ані його, ані українську державність не дове­дуть.

Б’юся об заклад, що ця спра­ва, як і багато інших, закінчиться нічим і виявиться пшиком. Про­сто вона була створена для яки­хось конкретних цілей у даний момент і для конкретних полі­тичних ігор напередодні обгово­рення закону про НАБУ у Верхо­вній Раді.

Такі брудні методи застосо­вуються в Російській Федерації, застосовувалися в Радянсько­му Союзі, і це звичайна практи­ка авторитарних недемократич­них країн. Я все-таки про Україну набагато кращої думки, і мені б не хотілося, щоб тут впроваджу­валися методи нашого ворога".

На думку політолога Андрія Смолія, «термінове «накриття» СБУ «незаконних збройних угру­повань» є нічим іншим, як бажан­ням влади відволікти увагу від реальної та загрозливої для неї справи щодо «вагнерівців».