Скасувати рішення 1954 року про передачу Криму Україні? А може краще скасувати статті Переяславської Ради?
ЗМІ Криму в цьогорічну річницю передачі Криму до складу України переповнені брехнею та маніпуляціями
Виступаючи на пресконференції в пресцентрі МІА «Росія сьогодні» кримські політологи Сергій Кисельов та Віктор Харабуга допустили ситуацію, коли б в Росії могли прийняти рішення про скасування рішення Президії Верховної Ради СРСР про передачу Криму Україні. Так, на думку Кисельова, «якщо в Росії сьогодні будуть політична воля і військово-економічні можливості, вона може почати процес перегляду прийнятих з порушенням закону рішень і нав'язаних в кінці 80-х років норм і правил».
«Таку ідею могли висловити лише невігласи, — сказав в коментарі для „Високого замку“ кримський історик Володимир П, який з метою безпеки просив не називати його, — адже Верховної Ради СРСР вже нема взагалі, щоб хоч би теоретично скасувати її рішення, треба було б скасувати і рішення про прохання передати Крим Україні від Верховної Ради РСРФСР, а також від Верховної Ради Української РСР, яких вже також нема. Ці політологи з їх майстерністю переглядати історію могли б скасувати все, що завгодно, наприклад, директиви Гітлера про напад на СРСР, або рішення про створення ООН, яка сьогодні дуже не подобається путінській Росії. Тоді вже краще скасувати рішення Переяславської Ради та й переграти всю історію заново? Але таке не під силу навіть Богові. Однак, це було б логічно, адже акт 1954 року був присвячений 300-річниці Переяславської Ради, він був свідченням братерських стосунків між Росією та Україною, а якщо тепер росіяни хочуть її скасувати, то хай скасовують і Переяславську Раду…».
Не дивно, що на думку Кисельова, для здійснення цього історичного кульбіту Росії потрібна не тільки «політична воля», якої зараз в Росії надміру, але й «військово-економічні можливості». Тобто, він підозрює, що таке одіозне рішення не може бути прийняте без війни? Та війна Росії з Україною вже триває, і Москва помітила свої обмежені «військово-економічні можливості» лише після її початку.
ЗМІ Криму в цьогорічну річницю передачі Криму до складу України переповнені брехнею та маніпуляціями. Сергій Кисельов і Віктор Харабуга називають ці рішення «прийнятими з порушеннями закону», хоча це чиста брехня, адже всі рішення прийняті відповідно до тих законів, які тоді діяли. Тодішня РСФСР добровільно прийняла рішення про передачу Криму.
На думку цих політологів теоретично це скасування вже відбулося, треба тільки «внести правову ясність». Вони твердять: «Сучасна Росія — правонаступниця СРСР. Чи можна сьогодні визнати прийняте в 1954 році з правовими порушеннями рішення (?) про передачу Криму Україні незаконним і скасувати його? Питання звучить давно, і правова ясність повинна бути внесена. Вчені провели серйозні дослідження: написана монографія, в якій на основі чинного тоді закону доведено, що юридично передача Криму не спроможна. Але треба законодавчо закріпити її неправомірність».
Віктор Харабуга назвав передачу Криму «правовою еквілібристикою», що Україна оголосила про свою незалежність разом з областями, які опинилися в її складі випадково. Насправді еквілібристикою є ця думка політолога. Що значить «випадково» в державному будівництві? А в Росії Крим в 1783 році опинився не випадково? А народи Кавказу, Сибіру, Півночі, Далекого Сходу, Курильські острови, Калінінград, Карелія — не випадково?
Спікер окупаційного парламенту Криму Владімір Константінов, виступаючи на сесії, сказав неправду, що «в Криму це рішення завжди сприймалося як акт кричущої несправедливості, політичної і юридичної нісенітниці, яскравий приклад характерного для того часу волюнтаризму».
Тепер, коли ті дні пішли в історію, і більшість людей нинішнього покоління не пам’ятає тих обставин, різні харабуги хочуть їх обдурити. Так, Віктор Харабуга говорив, що начебто тогочасна Україна була слабкою і не могла підняти Крим з руїн, але ж факти говорять інше: Росія не змогла, а Україна якраз таки і змогла, і відновила Крим. Він «аргументує»: «відомо, що фашисти підірвали ДніпроГЕС, залили шахти, розграбували заводи…», хоча такі аргументи нічого не варті, адже зараз відомо, що ДніпроГЕС підірвали сапери Радянської армії, і про це вже багато написано, також відомо, що «залили шахти і пограбували заводи» — це була тактика випаленої землі саме Радянської Армії, яка не думала про місцеве населення, а відступаючи, вимагала нічого не залишити ворогові і знищувала все, навіть запаси продовольства.
