«Достойники» і з милом лізуть, і з милицями…

Поки пересічні українці складали меню на Новорічно-Різдвяні свята, ті, хто загадав під ялинку булаву чи мандат, іншими клопотами були зайняті. У рік виборів що не свято, то з особливим підходом до «електоральних мас». Претенденти на серце і руку електорату не оминають нагоди під святковий шумок попіаритися, роздаючи «мічені» подаруночки. На всі боки встигають: ще вчора Святими Миколаями були, а сьогодні вже роллю «недодекомунізованих» Діда Мороза та Снігуроньки не гребують. А там, глядиш, і Водохреще наступить, до якого у «достойників» теж подаруночки є. Після хліба (точніше — виборчої гречки) підсунуть виборцеві видовища: свої «тілеса» в ополонках.

Після новорічно-цукеркового урага­ну, який пронісся дитсадками і шко­лами в усіх куточках України, під ка­бінетами дитячих стоматологів, мабуть, черги вишикувалися. Пакуночки зі соло­дощами та прізвищами «хороших дядь і тьоть» — то святе. Усіх дарувальників і не перелічиш. Поки одні роздавали па­куночки зі солодощами наліво і напра­во, не шкодуючи дитячих зубів, інші пі­дійшли до справи обдумано. У Вінниці, наприклад, на новорічних ранках у шко­лах і дитсадках вручали «групові» пода­руночки. Пакуночок з цукерочками один, а «візиток» на ньому аж три. На одному боці упаковки напис «Благодійний Фонд Порошенка. Вітаємо!», на іншому «Во­лодимир Гройсман, Сер­гій Моргунов вітають з Но­вим роком та Різдвом». Щоб у дітлахів від цукерко­вого «передозу» діатез не з’явився, президентський фонд, прем’єр та вінниць­кий мер замість подарун­кових наборів від кожного окремо на спільні «скину­лися». Про здоров’я май­бутнього нації дбають.

Пригадуєте, що ска­зав Вадим Рабінович, оголосивши про своє рішення не балотуватися на прези­дентських виборах? «Я, — заявив, — лю­дина, яка сповідує іудаїзм, не можу і не маю морального права бути суддею у питаннях православ’я, що є безумов­ним обов’язком майбутнього президен­та». Ну хіба після таких одкровень іудею Рабіновичу піднялася б рука одягнути на себе костюм Святого Миколая і роздава­ти цукерки з політичною начинкою? Ні. А, з іншого боку, гріх втрачати нагоду «під­солодити» електорат. Рабінович був би не Рабінович, якби таку дилему не «порішав». А знаєте, як «порішав»? Як у селі Софія на Закарпатті, де в образі Святого Миколая «зажиттєві» со­лодощі роздавав місцевий свяще­ник.

Цукерки — то так, дітям поба­луватися, а міш­ка цукру і до свят і після свят виста­чить, прикинув, як надовше роз­тягнути задово­лення для елек­торату, нардеп Сергій Шахов (у Верховній Раді представляє групу «Воля народу», з партквитком «Нашого краю»). Він вже дав­но рідний округ на Луганщині під наступні парламентські вибори окучує. Ось і на Но­ворічні свята чергову порцію допінгу для виборців підкинув. П’ятикілограмові міш­ки цукру з прізвищем Шахова роздають за попереднім записом і в обмін на паспорт­ні дані.

Дорослим — цукор, дітям — Верховну Раду. Для півсотні успішних школярів (звісно ж, з рідного округу) Шахов орга­нізував передсвяткову поїздку до Киє­ва з відвідинами парламенту і навіть зу­стріччю зі спікером. Приїхали хлопчики та дівчатка зі столиці додому і давай роз­повідати батькам, що такий добрий дядя Серьожа заслуговує на те, аби залиши­тися у м’якенькому депутатському кріслі.

Кому депутатське крісло, а кому — і президентське. У «біло-сердечній» пар­тії так на нього моляться, що вже і ян­голів дістали. Щоправда, не небесних, а сувенірних. На Херсонщині перед свя­тами ангеликів роздавали в агітнаметах «Батьківщини». Обличчя херувимчиків часом не з новорічного календаря з пор­третом «Ваної» змальовували?

А що на Донеччині твориться! Про­повідники і по квартирах, і по школах, і навіть по садочках ходять. Ні, не Свід­ки Єгови — адепти «вилоносної релігії». Проповідують «Слово Ляшка». Це пар­тійна газета, безкоштовну підписку на яку намагаються втюхати, де тільки мож­на і не можна. «При цьому, — заявляють активісти Громадянської мережі „ОПО­РА“, — формують списки з контактами та адресами проживання людей, які за­хотіли отримувати газету, щоб, мовляв, з’ясовувати індивідуальні потреби у не­обхідній допомозі. Таким чином, пер­спективою отримання харчових наборів або медикаментів мотивують до підпи­сання на партійне видання».

Ляшко так завівся від «жовтих жиле­тів» у Франції, що вирішив і собі «жов­тожилетну» команду організувати. Тільки не на підтримку «протестантів"-автомобілістів, а проти горе-водіїв. Голо­вний «вилоносець» вирішив попіаритися на темі безпеки дорожнього руху. Тепер учнів Колоденської загальноосвітньої школи на Рівненщині здалеку розпізна­ти можна — за світловідбивними жилета­ми від Ляшка. Добре, хоч без портретів Ляшка.

Без портретів — добре, а ось без мила — туго. Депутат Херсонської обласної ради від «БПП» Юрій Рожков вирішив по­легшити собі шлях до парламентського крісла (мажоритарний округ вже пригле­дів) саме милом. Дбаючи про своє світле майбутнє, до Новорічних свят потурбу­вався про гігієну електорату. А що: мило і для душі (це солодке слово «халява»!), і для душу — що треба. Не одними ж ми­лицями і памперсами (їх теж від Рожкова роздавали) потенційного виборця ба­лувати.