Без мене у ЦВК мене женили...

Штормовий парламентський день політичні синоптики прогнозують 16 червня. Очікується, що цього четверга у Верховній Раді голосуватимуть за нових членів Центральної виборчої комісії, кандидатури яких вніс напередодні президент. Саме підбір висуванців на ці посади і може викликати згадувану “бурю” у сесійній залі. Політики і експерти кажуть, що у разі підтримки цих кандидатів ЦВК стане “явно пропорошенківською”, що чинний глава держави має намір підім’яти під себе, зробити ручним цей виборчий орган, розповсюдити свою гегемонію і на виборчу сферу. Називають дії Порошенка ледь не проявом авторитаризму.

Згідно із законом, Центрвиборчком повинні формувати представники всіх парламентських фракцій. Останні зробили свої пропозиції, однак думку трьох з них — Радикальної партії, “Батьківщини”, “Опозиційного блоку” - не враховано. Петро Олексійович не вважав за потрібне подати їхніх “спеців” на ЦВКовський “тендер”. Водночас пропонує у цей орган п’ятьох претендентів від “Блоку Петра Порошенка”, чотирьох - від “Народного фронту”, по одному - від фракції “Самопоміч” і депутатської групи “Відродження”.

Серед докорів, які кидають “фахівцям з команди президента”, - їхня потенційна заангажованість. Існує побоювання, що люди Порошенка керуватимуться не стільки буквою закону, як вказівкою з Печерських пагорбів...

Нерівномірним поділом ЦВКовського “пирога” не задоволені і у партії Яценюка. У “Народному фронті” здивувалися, що на Банковій проігнорували двох його кандидатів — Андрія Магеру, Ганну Онишенко, натомість самочинно внесли від імені “НФ” Романа Гребу, Олега Конопольського, Надію Синицю. Саме через такі “вольності” фракція екс-прем’єра заявила, що не голосуватиме за цей список.

Схоже, претензії щодо методики відбору кандидатів у ЦВК має і спікер Верховної Ради. Андрій Парубій уже попередив, що пакетного голосування за список президента не буде. По кожній кандидатурі депутати визначатимуться окремо. Тож слід очікувати, що 16 червня вакантні посади у ЦВК не заповнять. Застережень у більшості нардепів немає хіба що до двох “рекрутів” - Євгена Радченка і Леоніда Шипілова, яких вважають авторитетними фахівцями у галузі виборчого права (Радченко добре зарекомендував себе ще як експерт у Венеціанській комісії). Обидва ці кандидати пройшли Майдан...

Певною несподіванкою стало те, що Петро Порошенко не захотів бачити в оновленому ЦВК Жанну Усенко-Чорну і Андрія Магеру — людей, які були чи не єдиною у ЦВК противагою представникам режиму Януковича. На аргументи Порошенка про те, що він хоче кардинального очищення, оновлення, знайшлися свої контраргументи. Згадуваний Магера тонко “потролив” главу держави, що той теж працював у владі у часи Януковича — міністром економічного розвитку та торгівлі в уряді Азарова. Але це не завадило Порошенкові стати президентом...

Андрій Магера прогнозує, що з ним зводять рахунки як з людиною, яка завжди, при всіх владах, мала свою думку і висловлювала її. Тож не закриватиме очі на ймовірне беззаконня і тепер...

Одним з різновидів політичного тиску на себе Магера вважає виклик у Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Слідчі вимагали пояснень щодо деяких службових зловживань і свідчень на рахунок записів в “амбарній книзі” Партії регіонів, де начебто зафіксовано політичні хабарі представникам різних гілок влади. Магера на допит пішов, пояснення дав. Однак від перевірки на “детекторі брехні” відмовився. Каже, що “поліграф” не гарантує повної точності дослідження... На допиті у НАБУ побували чинний голова ЦВК Михайло Охендовський, ще один його заступник Жанна Усенко-Чорна. Охендовський від свідчень на “детекторі брехні” теж відмовився.

Для того, щоб відбулося “перезавантаження” Центрвиборчкому, у четвер достатньо обрати сімох “новобранців” - кворум із трьома іншими членами ЦВК (представники неіснуючого “Блоку Литвина”, “Свободи”, “УДАРу”), повноваження яких ще не закінчилися, буде. Але якщо Верховна Рада “впреться”, то на канікули може піти зі старим складом ЦВК. Гірше того, може статися так, що 12 “колишніх” “ЦеВеКовців” звільнять, а заміну їм не оберуть. Виникне колапс, який паралізує липневі проміжні вибори до парламенту у семи мажоритарних округах. Як наслідок — ще одна політична криза...

Михайло РЯБЕЦЬ, голова ЦВК у 1997-2004 роках

Якби Петру Порошенку і деяким політичним силам не був вигідний процес затягування із формуванням нового складу ЦВК, то сьогоднішній склад ЦВК, який “перезріває” з 1 червня вже третій рік, було би давно замінено. Ми ж прекрасно розуміємо, що сьогодні в країні нібито всі незалежні державні інституції формуються таким чином, щоб в Адміністрації президента і президент особисто мав вплив на цих людей... Цей орган почав політизуватися після того, як закінчилися повноваження першого складу ЦВК, які були припинені 17 лютого 2004 року. Відтоді в Україні не було жодного складу ЦВК, який би не був політизований. На жаль, ми забуваємо, що ЦВК — не політичний, а правозастосовний орган, який відповідно до закону всього-на-всього повинен забезпечити підготовку і проведення виборів і референдумів.

Фото з архіву “ВЗ”