«Учорашні» опинилися у меншості

Українці нарешті можуть зітхнути з полегшенням — вони пережили треті “з хвостиком” вибори за два останні роки. На думку вищого керівництва держави, місцеві перегони 25 жовтня і 15 листопада (коли відбувся другий тур для мерів великих міст, де на першому етапі переможця не було виявлено) знаменували собою перезавантаження влади. Хотілося б вірити, що це не просто образний мовний зворот. Так, у більшості рад з’явилися нові обличчя, не пов’язані з колишнім режимом. Але новачкам, котрі прийшли в органи самоврядування, після голосних декларацій ще належить довести, що вони вміють працювати на свої громади “по-новому”.

Минулої неділі виборчі дільниці відкрилися у 29 із 35 українських міст з кількістю виборців понад 90 тисяч, де мерів не могли виявити у першому “забігу”. А ще (багато хто про це не здогадувався) “маленькі” вибори відбулися у сотнях сіл, де однакову кількість голосів набрали претенденти у місцеві депутати. Видно, наші громадяни втомилися від частого ходіння за бюлетенями, бо цього разу, за даними ЦВК, їх взяли лише 34,08% від загальної кількості облікованих у Державному реєстрі виборців. Ця явка — найнижча з усіх попередніх виборчих кампаній. Виняток — Дніпропетровськ, куди для участі у другому турі прийшло більше, ніж у першому. Надто високою була ціна вибору дніпрян...

Мерські вибори у столиці більш ніж передбачувано виграв Віталій Кличко — 66,49% підтримки. Хоча і він на початках хвилювався. Занепокоєний низькою відвідуваністю ДВК, мер-спортсмен під час власного голосування закликав киян прийти і сказати “так” реформам у Києві.

Драматичне протистояння спостерігалося у Дніпропетровську, де зійшлися колишній член уряду Азарова Олександр Вілкул (“Опозиційний блок”) і представник “УКРОПу” Борис Філатов. Хоча у першому турі з невеликою перевагою домінував екс-“регіонал”, з другої спроби член команди Коломойського “дотиснув” конкурента. За попередніми результатами, у Філатова 53,76% голосів, у його візаві — 46,24%. У “куратора” цих виборів від “ОБ” Сергія Льовочкіна інші цифри. За його даними, мером Дніпропетровська став колишній віце-прем’єр. Арифметика підвела колишнього шефа канцелярії Януковича...

Втім, за цю поразку Вілкул, схоже, збирається відігратися у Кривому Розі, де на посаду мера претендує його 66-річний батько. Кажуть, у свого конкурента Юрія Милибога (“Самопоміч”) він виграв лише... 752 голоси. Сущий мізер для міста-гіганта. У партії Андрія Садового заявили про кричущу фальсифікацію і збираються захистити вкрадену перемогу. На вівторок, 17 листопада, призначено перше судове засідання. Штабісти Милибога стверджують, що вкидання додаткових бюлетенів за Вілкула-старшого відбулося на спеціальних дільницях - у лікарнях, тюрмах. Про свої підозри львівський мер серед ночі сповістив президента... У ще одному місті на Дніпропетровщині, Павлограді, рівної боротьби не вийшло. Представник “УКРОПу”, учасник АТО Євген Терехов, поступився “опоблоківцю” Анатолію Вершині.

У суднобудівному Миколаєві святкує перемогу “Самопоміч” — її кандидат Олександр Сенкевич поклав на лопатки “опозиційника” Ігоря Дятлова. Відрив становить 15%. І тут не обійшлося без конфузу у виконанні Льовочкіна. Він повідомив про більш ніж переконливу звитягу свого кандидата. Зіслався на дані екзит-полу. Однак, виявилося, соцопитувань на виборчих дільницях у Миколаєві ніхто не проводив, статистику висмоктали з пальця... Відразу після перемоги щасливий Сенкевич заявив своїм краянам: “Хочеться, щоб Миколаїв став містом, де люди хочуть жити і народжувати”.

Ще одне свято для партії Садового — у Білій Церкві. Представник “Самопомочі” Геннадій Дикий обійшов екс-міністра транспорту і зв’язку у команді Азарова Костянтина Єфименка.

В іншому промисловому гіганті, Запоріжжі, переконливу перемогу здобув самовисуванець Володимир Буряк, головний інженер металургійного комбінату “Запоріжсталь”, який тяжіє до вчорашньої влади. Він на 30 тисяч голосів випередив кандидата від “Блоку Петра Порошенка” Миколу Фролова.

У Полтаві “зміни декорацій” не сталося. За чинного мера Олександра Мамая проголосували майже 60% виборців. У Сумах люди теж підтримали теперішнього мера — представника “Батьківщини” Олександра Лисенка (майже 70% голосів). “Старі” мери залишилися у Рівному, Луцьку і Чернівцях — у Володимира Хомка, відповідно, 64,21% “за”, у Миколи Романюка — 57%, в Олексія Каспрука — 64,47%.

Не доведеться шукати роботу меру Херсона самовисуванцеві Володимиру Миколаєнку. Це той, який у доленосні для України часи казав: “Херсон - український. Був, є і буде. Ні місцевих сепаратистів, ні приїжджих акторів сепаратного жанру ми зустрічати хлібом-сіллю не будемо. Якщо буде потреба - будемо стріляти на ураження. Всіх попереджено...”. І далі бачити на посаді такого патріотичного мера захотіли 70,51% виборців Херсона.

У Кіровограді перед із перевагою у 225 голосів веде самовисуванець Артем Стрижаков, який домінує над “порошенківцем” Андрієм Райковичем. У Кременчуці мером обрано представника партії “Поруч” Віталія Малецького, який до цього відповідав у мерії за спорт. В Івано-Франківську, як і три тижні тому у Тернополі, тріумфував посланець “Свободи”. Руслан Марцінків (був народним депутатом у ВР сьомого скликання) переконливо (56,47%) обійшов колишнього мера Калуша, нардепа Ігоря Насалика.

Програв мер Черкас Сергій Одарич, який представляв “Партію вільних демократів”. У крісло голови тепер сяде Анатолій Бондаренко з “Батьківщини”. Різниця між ними — дві тисячі голосів.

Несподіванка в Ужгороді. Господарем міста тут буде колишній “регіонал”, а нині член партії “Відродження”, секретар міськради Богдан Андреєв. Він отримав 16 тисяч голосів — удвічі більше, ніж Сергій Ратушняк, який свого часу займав “овальний кабінет” в Ужгородській мерії.

У Комітеті виборців задоволені перебігом другого туру, кажуть, він “відповідав міжнародним стандартам”. Голова КВУ Олексій Кошель вважає, що голосування відбулося загалом спокійно, демократично і, за винятком Кривого Рогу, без суттєвих порушень.

Задоволений і президент, бо в абсолютній більшості міст як на заході, так і на сході, перемогли представники демократичної коаліції. За словами Петра Порошенка, ці вибори продемонстрували перемогу над двома викликами. Перший з них — прогнози скептиків, що ці вибори будуть брудними, що українська влада не зуміє забезпечити вільне волевиявлення. Другий виклик — реванш старої влади. Його не відбулося.

Думка з приводу

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Голова ЦВК Михайло Охендовський, а вслід за ним і деякі інші діячі почали говорити, що, мовляв, вибори мерів у два тури себе не виправдали, бо прийшло мало виборців. Між тим, вибори у два тури - велике досягнення демократії.

Адже...

• переможець двотурових виборів більш легітимний, бо отримує підтримку від більшості виборців, що взяли участь у голосуванні;
• за двотурових виборів менша вага політичних технологій, неможливо перемогти, мобілізувавши якусь вузьку національну, професійну чи іншу групу;
• за двотурових виборів домовленості політиків важать значно менше, ніж голос громади. Хто знявся з виборів, і хто не знявся - уже не так важливо;
• за двотурової системи відбувається природна конкуренція претендентів на другий тур, а не сформована політтехнологами ситуація виборів проти когось. Тобто виборці голосують за когось, обирають кращі альтернативи, а не заради того, аби не пройшов супротивник;
• нарешті, двотурова система означає різке зменшення фальсифікацій, що ми й бачимо на цих виборах.

На моє переконання, заради чесності, зростання ролі громади та торжества демократії вибори у два тури необхідно поширити на всі вибори в Україні, в тому числі — мерів малих міст, місцевих та народних депутатів.