ШОКІНотерапія

Гучне затримання Геннадія Корбана, шоу (цього разу без масок) з повістками для «опблоківців», продірявлене снайперськими кулями вікно у генпрокурорському кабінеті... Для повної кульмінації цього політичного детективу хіба сцени з арештом Ахметова бракує. Хоча після такого шаленого «нападу правосуддя», який раптом стався з Генпрокуратурою, не здивувала б навіть оперативна зйомка про затримання у власному кабінеті на Банковій головного президентського адміністратора Бориса Ложкіна — як фігуранта порушеної в Австрії справи щодо відмивання коштів. На Різницькій наче сказилися: досі нічого важкого до рук не брали, а тут раптом таку бурхливу діяльність розвели. З чого б це? І хто буде наступним (якщо буде) після Корбана у списку «з речами на вихід»?

Після шквалу закидів на адресу генпрокурора (від звинувачень у зриві «безвізового плану» з Євросоюзом через скандал з «шокінською четвіркою» у конкурсній комісії з відбору кандидатів до Спеціальної антикорупційної прокуратури - до заяв американського посла Джеффрі Пайєтта про «корумпованих шкідників у Генпрокуратурі») перше, що спадає на думку: у ГПУ взялися відбілювати плями на мундирі. Операції «Пов’яжи Корбана» і «Вручи повістки Новинському, Вілкулу та Королевській» затінили скандал з «шокінською четвіркою». Може, на цей короткостроковий ефект і робили ставку у ГПУ? Але тоді не зрозуміло, чому задобрити обурену громадськість і схвильований Захід вирішили «жертвопринесенням» саме Корбана. Не тому ж, що у перекладі з івриту його прізвище означає «жертва». Взяли б когось з «Опблоку» (хай навіть дрібніших «рибин», ніж Новинський чи Вілкул) - ефект був би потужніший.

Ні, навіть з тих, хто став на бік Корбана, мало хто сумнівається: його було за що брати, причому — вже давно. Глибоко обізнані в неофіційній біографії «завгоспа» Дніпропетровська підтверджують його «нецнотливість» перед законом. Проте і вони упевнені: кримінал криміналом, а без політики у справі Корбана не обійшлося. Хтось вважає, що це - попередження шефу Корбана Ігорю Коломойському. Інші запевняють, що Коломойський «злив» Корбана і навіть розповідають історії про те, як останній колись серйозно підставив шефа в оборудках з майном. Як аргумент на свою користь прихильники версії про «злив» наводять словесну реакцію Коломойського на затримання Корбана. Запальний Бєня цього разу був спокійний, як удав.

У противників «зливного» припущення — свої міркування з цього приводу. Чого, мовляв, Коломойському нервувати, якщо є усі шанси, що Порошенко сам зажене себе у глухий кут.

Розклади для президента і справді ризикові вимальовуються. Якщо на справі Корбана ГПУ смикне стоп-кран, то ні Шокіну, ні його «кураторам» на Банковій мало не здасться. Вони підпишуть собі вирок, виконання якого (аж до позачергових президентських виборів, про які марять у позолочених коридорах) залишиться питанням часу. Шокіну, можливо, доведеться згадати, якими партизанськими стежками ретирувався з України його «папєрєднік» Пшонка.

Намічається велика неприємність для Банкової і з огляду на другий тур мерських виборів у Дніпропетровську і Павлограді. Якщо у Дніпрі переможе «опозиціонер» Вілкул, президентську Адміністрацію звинуватять у тому, що справою Корбана «присадили» «укропівця» Філатова, розчистивши тим самим шлях у ратушу для ставленика Ахметова («Караул, змова!»). А цирк з повісткою для Вілкула, скажуть, потрібен був лише для того, аби намалювати з нього жертву влади і зцементувати антивладний електорат. У Павлограді — такий же «компот з мухоморами».

Другий сценарій виборів у Дніпропетровську, перемога Філатова, теж Банкову не потішить. По-перше, стратегічно важливий регіон залишиться під контролем Коломойського (ахметовський Вілкул тут — теж зло, але, мабуть, менше — принаймні, для Банкової). По-друге, звільниться депутатський округ, по якому Філатов пройшов до Верховної Ради. Здогадайтеся з трьох разів, кого «УкрОП» делегує на довибори. П’ять зі шести, що Корбана. Якщо до того часу йому, звісно, не випишуть путівку у колонію. А зробити це з нашою недолуго-корумпованою прокурорсько-суддівською системою не так то й легко. Он скільки Кернес судовий процес затягував, з ніг до голови обвішавшись грамотним захистом.

А претендувати на депутатську недоторканність на рідній «коломойщині» (округ Філатова - у Дніпропетровській області) — це вам не гречкою «невдячний» електорат у «чужому» Чернігові засівати. І тоді доведеться «генеральному» слати у Верховну Раду ще й гінців з поданнями на позбавлення Корбана парламентського імунітету. Але спершу скласти список, на кого з екс-«регіоналів» паде гнів «шокінського правосуддя».

Що це буде «опблоківська трійця» (Новинський, Вілкул, Королевська), за якою слідчі так з повістками ганялися, щоб не догнати, - не факт. Проте вибір саме цих персонажів для «циркової вистави» на погоджувальній раді не випадковість. Усі троє з озвученого слідчими списку — з ахметовської обойми. Додайте до цього раптову зацікавленість правоохоронців бухгалтерією мережі супермаркетів, яка належить Ахметову, і судовий дозвіл на перевірку ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (теж ахметовське дітище), і висновки самі напрошуються. Адресований Ахметову натяк можна розцінювати і як попередження для іншого «інвестора» «Опблоку» - групи Фірташа-Льовочкіна. Не варто, мовляв, опозиційні «тільняшки» на собі рвати так, щоб створювати для Банкової великі неприємності. Ось тільки і тут «пужати» до втрати пульсу (щоб олігархи, бува, проти президента не змовилися) не вийде. «Опозиціонери» ще живими знадобляться, аби остаточно зміни до Конституції через парламент протягнути.

Коментар для «ВЗ»

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, політолог

- Після затримання Корбана у багатьох виникло питання, не чому він, а чому саме зараз (судячи з «кіно», яке продемонструвала журналістам СБУ, товстезна папка на Корбана давно пилом припадала)?

- Мабуть, мало місце невиконання певних домовленостей, про які громадськість не знає. По-друге, це - реакція на активну участь так званої групи Коломойського у медійній (і не тільки) підтримці протестних акцій проти влади. Ті, хто «адвокатять» Корбана, кажуть про політичну версію. З протилежного боку говорять про версію кримінальну. Істина — посередині. Корбан і К0 фактично були тіньовими господарями Дніпропетровська, які володіли майже усім і не відповідали майже ні за що. Печатка управління комунальної власності Дніпропетровської міськради (яку вилучили в офісі «УкрОПу» у Дніпропетровську) — яскраве тому підтвердження). Брати є за що. Хоча не заперечуватиму і політичну мотивацію у справі.

Чому взялися за цих персонажів, а не за «папєрєдніків»? Очевидно, на Банковій добре розуміють, хто може влаштувати їм новий Майдан. Саме тому і вдарили по Корбану та його партії, а не по комусь іншому. Маю на увазі той же «Опозиційний блок», Ахметова. Влада вважає, особливо після місцевих виборів, що реванш «регіоналів», якого боялися, не відбувся, тож вони не несуть серйозної небезпеки.

- Чи буде продовження історії з повістками для «опблоківців»?

- Те, що відбулося на погоджувальній раді, було намаганням створити привабливу картинку на тлі справи Корбана: немає, мовляв, політичних переслідувань, вибіркового правосуддя. Але цього замало. Порошенко змушений буде іти далі. Повинні затримати когось з «папєрєдніків». Це може бути хто завгодно. Можуть внести подання на тих, до кого у право­охоронних органів є дуже серйозні запитання. На того ж Бойка (достатньо справу з вишками пред’явити. - «ВЗ»). Доведеться, очевидно, Порошенкові виконати й обіцянку про «посадку» трьох власних друзів. У нього немає іншого виходу, як вирівняти баланс, продемонструвавши, що цар з усіма строгий.

- У контексті справи Корбана і шоу з повістками активно обговорюють перспективи генпрокурора Шокіна. Одні вважають, що питання його відставки вирішене (мовляв, Шокін отримав відмашку на гучний прощальний акорд, першою нотою в якому і став Корбан). Інші розцінюють ситуацію як намагання героїзувати скандального ген­прокурора і зберегти його на посаді.

- Кілька місяців проти Шокіна йде потужна інформаційна кампанія. Розуміючи, що і скільки коштує у навколомедійному середовищі, можна оцінити її масштаби у грошовому еквіваленті. Це вартісна кампанія, з якої стирчать вуха того, хто вирощує городину в українській політиці. Внутрішня боротьба йде й у середовищі Генпрокуратури: з олігархом, який стоїть за кампанією проти Шокіна, афільований один із заступників генпрокурора. Чим усе закінчиться? Швидше за все президент чекає, коли зможе зробити рокіровку у Генпрокуратурі так, аби це виглядало як його рішення, а не рішення, ухвалене під тиском обставин.

- Зрозуміло, з кожним наступним президентським ходом Генпрокуратурою погода на політичному фронті змінюватиметься. Хтось говорить про швидкий розпад коаліції (коментуючи реакцію «союзників» на справу Корбана й атракцію з повістками). Хтось пророкує політичну кризу більших масштабів. Які ваші прогнози?

- Можливі два варіанти. Перший - зміцнення авторитарних тенденцій у державі. Така імовірність є, зважаючи на те, що вертикаль президентської влади за підсумками місцевих виборів підсилилася, зцементувалася. Або друге — війна всіх проти всіх. Це те, на що сподіваються в оточенні Путіна. Залишимо, мовляв, Україну у спокої - «хохли» через півроку самі одне одному горлянки поперегризають. Є ризики, що найближчим часом цей сценарій може перетекти з конспірологічних версій у політичну реальність.

Щодо коаліції, думаю, вона приречена. До півроку її ще можна так-сяк протримати — на штучному диханні. А далі — достроково обиратимемо нову Раду. Це може статися восени 2016 року. А якщо буде форс-мажор, важка зима, то, можливо, і навесні.

Фото УНІАН