Одні під нужденних косять, інші на столичне житло просять

Тільки-но спливає тема депутатських зарплат (як минулого тижня, коли спікерським розпорядженням заробіток народних обранців обмежили 6109 гривнями), слухати коментарі ображених нардепів без сліз неможливо. Одні плачуться, що на такі гроші ледь не з хліба на воду перебиваються. Інші розповідають, що на новий гардероб не вистачає: доводиться, мовляв, у парламент носити те, що до депутатства прикупили. А очільник фракції «Самопоміч» Олег Березюк навіть на «Туалетних каченятах» економить. Хімія, бачите, «така дорога, що з розуму зійти можна»! Може, мільйонер Березюк ще й руки тільки на роботі миє, аби зі сімейного бюджету на мило менше витрачатися? Смішно, коли депутати з кругленькими цифрами у деклараціях на «бідосю» скаржаться. А як бачиш прізвища мільйонерів у списку тих, кому щомісяця виплачують майже по 14 тисяч казенних гривень на оренду житла у столиці, шляки трафляють. Про таких «героїв» і не тільки дізнаєтеся зі серії наших публікацій під рубрикою «Розбір депутатських гаманців». Проаналізувавши декларації народних обранців, «ВЗ» склав рейтинги по кожній з депутатських фракцій і груп. У кількох номінаціях. Почнемо роздачу «Золотих стусанів» з найчисельнішої фракції — імені «Блоку Петра Порошенка». Тицьнувши пальцем у кожного третього, з мільйонерами тут не помилитеся.

У співака шансону мільйони не переводяться

Відзвітувати про торішні доходи депутати мали до 1 квітня. Але зробили це не всі. Серед тих, чиїх декларацій на сайті Верховної Ради досі (станом на 22 квітня) не вивісили, — двоє нардепів з фракції БПП: «азовець» Олег Петренко й «аграрій» Аркадій Корнацький. Не поспішав з «доходним» звітом і колишній «регіонал» Максим Єфімов (осів у фракції БПП, пройшовши до парламенту по мажоритарці). Довго свої 14 мільйонів рахував.

Крім Єфімова, мільйонні доходи чи суми на банківських рахунках задекларували ще 48 депутатів «порошенківської» фракції (зі 146). Очолює рейтинг мільйонерів 37-річний Олексій Савченко, який у Верховну Раду йшов як «тимчасово безробітний» з багатою трудовою біографією. За спеціалізацію широкого профілю Савченка іронічно називають людиною-оркестром. Колишній «УБОЗівець», юрист, банкір, екс-президент футбольного клубу (чернігівської «Десни»), керманич Національної федерації самбо. За президентства Януковича Савченко навіть «Укрспиртом» встиг покерувати. А що: виконавцеві шансону з кількома альбомами і кліпзасвіткою на музканалах посада — під стать. Куди там співочому нардепу-ректору Поплавському до талантів Савченка. І підприємницьких теж. Поплавський зі своєю «Кропивою» лише 14 мільйонів «наспівав». А в шансоніста Савченка на банківських рахунках — 390 мільйонів (майже половина з яких лише торік примножилася).

Мільйонерське «срібло» серед депутатів БПП — у «політспонсора» Олександра Третьякова (32,7 млн. банківської «заначки). На третій сходинці у рейтингу товстосумів — Валерій Куліч, якого після призначення губернатором Чернігівської області з парламенту ще не «виписали». За минулий рік новоспечений керманич області задекларував 28 мільйонів гривень доходу. Ставши нардепом, зі своїм аграрним бізнесом на рідній Чернігівщині Куліч не розпрощався. Хто ж несучку золотих яєць продає?

Замикають мільйонерську топ-п’ятірку у фракції БПП Гліб Загорій (26,6 млн. гривень доходу) та Сергій Алєксєєв (21,5 млн. гривень доходу). Фармацевтична фірма «Дарниця» — сімейний бізнес Загоріїв. І цим усе сказано (фармгалузь — одна з найприбутковіших в Україні: лише торік, за оцінками експертів, загальний обсяг ринку вимірювався сумою у 41 мільярд гривень). Золотою жилою для Алєксєєва стала юридична фірма, яка спеціалізувалася на послугах для банків та компаній щодо банкрутства і реструктуризації заборгованості. Давній друг (знайомі ще з армії) і бізнес-партнер Порошенка Ігор Кононенко (15,2 млн. гривень), якого називають сірим кардиналом БПП, — на шостій сходинці у рейтингу найбагатших.

Серед мільйонерів з «президентської» фракції — чимало відомих персонажів: дружина екс-міністра внутрішніх справ Ірина Луценко (3 млн. у банку), Ольга Богомолець (7,2 млн.), яка просила у народу пожертви на свою президентську кампанію, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник (4,4 млн. на банківських рахунках), колишній кримський прем’єр Сергій Куніцин (4,5 млн. у банку), брати Богдан (5,8 млн.) і Ярослав (1,1 млн.) Дубневичі, екс-мер Дніпропетровська Іван Куліченко (1,5 млн. банківських заощаджень), колишній гендиректор лижного курорту «Буковель» Олександр Шевченко (2,1 млн.). Дебютував у списку парламентських мільйонерів і журналіст Сергій Лещенко, який розпікав спікера Гройсмана за «примітивний популізм» з обрізанням депутатських зарплат. Якщо до заробітків в Україні додати «західні» доходи Лещенка (стипендії і гонорари), виходить, що за минулий рік у перерахунку на гривні він заробив майже 1,3 мільйона.

Подайте бідному депутатові на бензин для «Кадилака»

У чотирьох депутатів з фракції БПП перші графи декларації — як під копірку. Увесь річний дохід Дмитра Голубова (свого часу іменитий хакер, засновник «Інтернет-партії України» півроку відсидів у СІЗО за підозрою в організації міжнародної злочинної групи, яка «чистила» банківські рахунки), Євгена Рибчинського (поет, композитор, продюсер, видавець, син Юрія Рибчинського), Андрія Лопушанського (колишній перший заступник голови «Нафтогазу») і Сергія Тригубенка (за президентства Януковича очолював Держінспекцію сільського господарства України) — шість з копійками тисяч гривень. Депутатська зарплата, яку отримали за перший місяць роботи у парламенті.

Просльозитися можна — від сміху. Особливо, коли бачиш у списку «нужденних» прізвище Андрія Лопушанського, якого пов’язують не лише з хімічним, а й з великим готельним бізнесом. І куди ж це капітал добродія Лопушанського подівся? Невже усе на благодійність пустив? Тепер мусить на скромну депутатську зарплату перебиватися. Ну не у дружини ж, мільйонерки, просити. На «крайняк», можна мільйончик-другий у заможного кума позичити — колишнього голови «Нафтогазу» Олексія Івченка, якого Лопушанський у компанії на кілька років пережив (після звільнення улітку минулого року Лопушанський подав до суду, сподіваючись поновитися на посаді першого зама). У них навіть замашки подібні — слабкість до розкішних «колісниць». В Івченка — до «Мерседесів» супер-пупер класу (після скандальної історії з «мерином» за мільйон до тодішнього голови «Нафтогазу» прилипло прізвисько «Льоша-Мерседес»). У Лопушанського — до «Кадилаків». Їх у сімейному гаражі — аж два (навіть за семирічне авто цієї «породи» на вторинному ринку просять понад півмільйона гривень). На додачу до «Мерседеса» і водного мотоцикла.

Найзагадковіша декларація — у політтехнолога-психіатра Ярослава Лесюка. У графі про доходи навіть прочерків немає. У дружини теж порожньо. За що, питається, жили? Пан Лесюк, мабуть, бідкається, що помаранчеву символіку і гасла свого авторства не запатентував (зате Андрій Ющенко вчасно з патентами зорієнтувався). Тільки на кричалці «Бандитам — тюрми!» скільки б можна було заробити.

Як мільйонеру 10 дармових кв. м забракло

Пригадуєте анекдот про «нового русского», який, продаючи свій позашляховик без пробігу, дописав в оголошенні: «Чисто по хате катался». Якби депутат Богдан Дубневич по своїх «хатах» колесив, ще й який кілометраж намотав би! У сімейній колекції — понад дев’ять тисяч «квадратів» нерухомості. Підраховуючи на калькуляторі загальний метраж 12 будинків, 49 квартир і 24 об’єктів з графи «інше», ризикуєте мозолі на пальцях натерти.

Коли торік (з минулої декларації Богдана Дубневича «нерухомий» список перекочував у нинішню з поповненням на одну квартиру) моя колега спробувала розпитати пана Дубневича про його статки, він обурився: «У мене голова тріщить, а тут ви з такими запитаннями». Схоже, голова у депутата досі болить: бідкається, аби на всі будинки і квартири трофейних декорів вистачило. Судячи з фото, якими у соцмережах хизується Дубневич-син, над цим цілим сімейним підрядом трудяться: відстрілюють на полюваннях звірину.

Може, щось з трофеїв і молодшому з братів Дубневичів перепаде. У нього теж стін для декору багацько. У власності Ярослава Дубневича — дев’ять будинків, три квартири і п’ять об’єктів іншої нерухомості. Разом — майже три тисячі «квадратів». У членів сім’ї — ще більша колекція: два будинки, 15 квартир, вісім об’єктів іншої нерухомості. Усього на сімейному рахунку — понад сім тисяч квадратних метрів.

Але навіть з таким набором нерухомості брати Дубневичі розділили лише другу і третю сходинки у рейтингу «найквадратніших». «Золото» дісталося житомирському мільйонеру Бориславу Розенблату (у нього різноплановий бізнес — від виробництва вершкового масла і «згущонки» до будівництва). Він — власник 15 тисяч «квадратів». Усе нерухоме майно, крім велетенського будинку (701 кв. м) і «сімейної» квартири (75 кв. м), Розенблат прописав у графі «інша нерухомість». Попри це, мільйонер «прописався» у депутатському готелі, не гребуючи компенсацією на оренду житла у столиці. Коли ж у соцмережах Розенблату дорікнули цим, обурився: чого, мовляв, причепилися, і так зарплати та «депутатських» на все не вистачає, доводиться з власної кишені витрачатися. Навіть на бензин, поскаржився пан Розенблат. Ще й сестра п’ять копійок за брата вставила. «Розенблат, — каже, — живе у готельному номері на 10 кв. м. І не бажає знімати у Києві житло за кілька тисяч доларів. Мені соромно, що Розенблат змушений виконувати деякі функції держави. Соромно, що держава не спромоглася одягнути і забезпечити армію, яку утримували завдяки таким, як Ро­зенблат. Соромно отримувати дивіденди й утримувати своїх помічників, бо 10 тисяч гривень на трьох юристів у Києві не вистачає. Соромно, що змушений за власні гроші проводити новорічні ярмарки, щоб подарувати жителям міста частинку свята». Може, після такої тиради пан Розенблат запропонує доповнити депутатські видатки ще однією статтею: «Кошти на проведення новорічних свят для електорату»?

За що справді соромно, то це за те, що таких нардепів, які, маючи мільйони, на притулок у столиці з бюджету тягнуть, повно. Лише у фракції БПП — півтора десятка. У списку — і син мільярдера, власника агрофірми «Нібулон» Андрій Вадатурський (Forbes оцінив статки Вадатурського-старшого у $588 млн. доларів), і вже згадувані новопризначенець-губернатор Валерій Куліч та колишній мер Дніпропетровська Іван Куліченко, і львівський «аграрій» Андрій Кіт, і бердичівський товстосум Олександр Ревега...

P.S. Про «капіталістів» і «пролетаріїв» з «Народного фронту» та «Самопомочі» — у наступному тижневику «ВЗ».