Країна VIP-пільговиків

Пенсіонерам та ветеранам праці лишилось півроку, аби наїздитись вдосталь маршрутками та тролейбусами — з 1 липня право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті втратить більшість пільговиків. Утім, скидається на те, що обіцяне масштабне скасування пільг так і обмежиться безкоштовним проїздом — на більше влада не наважилась. Разом з бюджетом на цей рік Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”, лише вносить косметичні поправки у систему пільг. Особливо у тій частині, яка стосується VIP-пільговиків.

За даними Мінфіну, на початок минулого року в Україні налічувалось 18 мільйонів пільговиків, які отримують 360 категорій пільг. У Єдиному реєстрі осіб, які мають право на пільги, зареєстровано 26 мільйонів посвідчень (одна особа може мати кілька посвідчень, за різними категоріями пільг). При цьому величезна кількість пільговиків не є ні інвалідами, ні дітьми-сиротами, ні багатодітними батьками. Навпаки, це цілком заможні люди, які зуміли незле прилаштуватись. Наприклад, депутати, судді, прокурори тощо.

Окрім чималих зарплат (і ще більших хабарів), вони мають ще й пільги на відпочинок у санаторіях, можливість не повністю сплачувати комунальні послуги. Наприклад, у цьому році, як і раніше, слідчі прокуратури мають право на 50% знижки на оплату за займане ними і членами їхніх сімей житло, комунальні послуги в межах норм, встановлених законодавством, абонентну плату за користування квартирним телефоном. Щоправда, цього року пільгою зможуть скористатись лише тоді, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На цей рік це 1700 гривень (прожитковий мінімум для працездатних, тобто 1218 гривень, помножений на коефіцієнт 1,4). Якщо дружина слідчого не працює (бо навіщо?), а в сім’ї є діти, то в цю норму цілком можна вкластись. Натомість прибиральниця у тій-таки прокуратурі з мінімальною зарплатою таких пільг не матиме. Вона зможе претендувати хіба що на субсидії за комуналку, якщо її родина малозабезпечена. Позитивом є те, що практично всі, хто раніше мав пільги на сплату комунальних послуг, цього року втратять їх, якщо середній офіційний дохід на сім’ю перевищує ці 1700 гривень.

Діти завжди були задоволенням не з дешевих. А цього року сім’ям з дітьми стане ще важче. По-перше, подорожчає плата за дитсадки. Тепер батьки або особи, які їх замінюють, платитимуть за харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах не менше 60% (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості). Від плати за харчування дитини звільняються лише ті сім’ї, де сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня прожиткового мінімуму. Що ж до школярів, то тут батьків хочуть змусити повністю купувати шкільні підручники. Безкоштовно комплекти підручників пропонують видавати лише дітям-сиротам, дітям-інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей. Однак чи діятиме ця норма, не знають навіть у Міністерстві освіти. Адже є рішення Конституційного Суду, за якими усі підручники для середніх загальноосвітніх шкіл, які відповідають навчальній програмі та мають гриф МОН, мають бути безкоштовними.

Чи матимуть школярі пільги на громадський транспорт, також не зрозуміло. У законі передбачено, що «Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів». Тобто можуть забезпечувати, а можуть і не забезпечувати.

Безкоштовно їздитимуть у громадському міському транспорті (крім таксі) інваліди I та II групи, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів. Всі решта (тобто інваліди ІІІ групи, пенсіонери, діти війни) платитимуть.

Хворіти цього року категорично не можна. Мало того, що через обвал гривні усі ліки подорожчали щонайменше вдвічі, а асортимент в аптеках збіднів — так що не факт, що знайдете прописані ліки. Якщо не дай Боже потрапите на лікарняне ліжко, то платити доведеться не лише за ліки (безкоштовних медикаментів і раніше в лікарнях не було), а й за їжу. Безоплатним харчуванням у лікарнях (у т. ч. і швидкої допомоги) цього року забезпечуватимуть лише інвалідів, малозабезпечених громадян, дітей-інвалідів та дітей-сиріт.

При цьому всьому сподіватись на індексацію зарплат та пенсій у 2015-му не варто. Закон передбачає, що “проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік”. З нашого досвіду, якщо у статті з’являється приписка “у межах фінансових ресурсів” чи “за фінансової спроможності”, це означає, що статтю виконувати не збираються.

Скільки усі ці заходи дадуть можливість заощадити бюджету, наразі не зрозуміло. Натомість на крок, який би і справді дозволив зекономити мільярди, влада так і не наважилась. Хто ж себе обділить? Йдеться про спецпенсії, на які щороку з бюджету виділяють мільярди гривень. Справа в тому, що усі “прості” люди виходять на пенсію за Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за яким пенсію розраховують за спеціальними формулами відповідно до того, скільки ти маєш стажу та скільки страхових внесків за цей час сплатив. Натомість судді, прокурори, депутати, держслужбовці йдуть за спеціальними законами, за якими пенсія розраховується у відсотках від останньої зарплати. Тут зробили лише косметичні правки, які саму суть нарахування пенсії не змінили. Так, народному депутату призначається пенсія в розмірі 60% (було 70%) відсотків суми місячної заробітної плати працюючого народного депутата з урахуванням всіх доплат та надбавок до посадового окладу, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Враховуючи, що зарплату депутати збільшили собі майже вдвічі, зменшення пенсії на 10% виглядає як насмішка. Пенсії у розмірі 60% від зарплати отримуватимуть також прокурори (було 70%), наукові працівники (було 80%) тощо.

Коментарі для «ВЗ»

Людмила Денісова, народний депутат

Закон “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” скасовує насамперед ті пільги, які були передбачені у законодавстві, але фактично ніколи не застосовувались. Що стосується обмеження пільг на проїзд у транспорті, про які так багато говорять, то до 1 липня залишається все, як було. Далі має бути розроблений механізм адресної компенсації. Щодо учасників бойових дій, то усі пільги, які вони мали досі, за ними залишаються. Скільки вдасться зекономити коштів на скороченні пільг, мені важко сказати. Це швидше питання до Міністерства фінансів. Адже є ще закон про бюджет на 2015 рік, і там деякі положення відрізняються від цього закону.

“СASE Україна”, аналітична група

Згідно з прийнятою редакцією закону про бюджет, соціальні стандарти та гарантії (соціальна допомога, мінімальна пенсія, мінімальна зарплата) протягом 2015 року «заморожуються» на рівні 2014 року і зростуть лише в грудні. Крім того, у проекті бюджету-2015 пропонують призупинити дію кількох десятків положень, що регулюють надання допомоги та пільг, які призначають за соціальним та професійним статусом. Водночас, незважаючи на «заморожування соціалки», план видатків державного бюджету-2015 на соціальне забезпечення зростає на 12,3% до 97,7 млрд. грн. через збільшення дефіциту Пенсійного фонду та програми забезпечення житлом військовослужбовців.

Зростуть і міжбюджетні трансферти на фінансування соціальної допомоги та пільг на 0,9 млрд. грн. до 55,8 млрд. грн., у тому числі через необхідність підтримки біженців. Іншими словами, навіть незважаючи на оголошені кроки економії, ніякого скорочення соціальних видатків не відбулося. Деякі напрями соціальних видатків були «заморожені», однак навіть ці заходи потрібно розглядати як тимчасові: за першої можливості ці видатки знову будуть «індексуватися» та роздувати бюджетні витрати. Навіть перегляд бюджету в лютому не обов’язково закінчиться скороченням витрат (як зараз очікують). Окрім того, громадяни часто звертаються до суду з приводу скорочення своїх соціальних гарантій і успішно отримують свої «скасовані» пільги та гарантії.