На Майдані – по різні боки барикад, у Національній гвардії – в одному строю

“Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ і призначена для виконання завдань із захисту охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, а також діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь, відповідно до закону, у взаємодії зі Збройними силами України у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також виконанні завдань територіальної оборони”.

Із Закону України “Про Національну гвардію України”.

13 березня цього року в Україні з’явилася нова державна воєнізована структура, створена при Міністерстві внутрішніх справ — Національна гвардія України. Кількість гвардійців, визначили законодавці, має сягнути 60 тисяч “штиків”. Із формуванням лав Національної гвардії проблем не виникло. У день її створення гвардійцями автоматично стали всі військово­службовці того ж дня ліквідованих внутрішніх військ МВС (понад 23 тисячі військово-службовців). Решту вакансій вирішили заповнити резервістами-добровольцями.

Національну гвардію в Україні створюють вдруге. Уперше Нацгвардія була сформована відповідно до Закону України “Про Національну гвардію України” 4 листопада 1991 року. Тоді її кістяком також стали ВВ (внутрішні війська). Незабаром українським гвардійцям довелося прийняти перше бойове хрещення. У молдовському Придністров’ї спалахнула війна. І Національній гвардії доручили перекрити кордон України з невизнаною республікою. Автору цих рядків довелося в ті роки побувати на українсько-молдовському кордоні. На власні очі переконався, що гвардійці діяли грамотно. Вздовж всієї ділянки кордону в землю врили бойову техніку, гвардійці несли службу в окопах на повний зріст, жоден придністровець без огляду в Україну потрапити не міг. У 2000 році Національну гвардію України розформували. Гвардійці знову стали військовослужбовцями внутрішніх військ МВС.

Через політику колишньої влади фінансування Міністерства внутрішніх справ протягом багатьох років значно перевищувало фінансування Збройних сил України. Отож саме у внутрішні війська МВС, а не в армію, потрапляли сучасна зброя і техніка. На Кримському півострові дислокувалися елітні підрозділи ВВ. Саме вони мали виконувати, у разі необхідності, такі завдання, як боротьба з тероризмом, проявами сепаратизму, диверсійними групами. Та коли Крим почали окуповувати російські військові, з’ясувалося, що внутрішні війська повністю деморалізовані. І не лише в Криму. Солдати та офіцери ВВ, яких колишній режим кинув на захист власної шкури, в очах громадськості стали ворогами народу.

До створення Національної гвардії підштовхнула ще одна вагома причина. Після повалення режиму Януковича на євромайданах міст України продовжували залишатися активісти напіввійськових громадських організацій, як-от “Самооборона”, “Правий сектор” та інших. Психологічний синдром заважав цим людям повернутися до “мирного життя”, а наявного ворога більше не існувало. Щоб скерувати енергію активістів у потрібне державі русло, їх закликали поповнити лави Національної гвардії. Цей заклик активісти Майдану сприйняли з пересторогою. Мовляв, нізащо не стоятимемо в одній шерензі з “мєнтами”, з якими учора стояли по різні боки барикад. Та початок російської агресії спонукав багатьох активістів Майдану записатися у Нацгвардію.

Далеко не всі добровольці почнуть професійну службу в Національній гвардії. Як пояснив “ВЗ” начальник відділу комплектації гвардійської в/ч 3002 підполковник Олег Вільчинський, який відповідає за набір в Нацгвардію на західних теренах України, на контрактну службу в Національну гвардію братимуть громадян до 40 років, які пройдуть медичну комісію та відповідатимуть певним вимогам. Майбутні гвардійці, зокрема, не повинні мати за плечима судимості. Решту охочих служити у гвардії використовуватимуть як резерв. Більшість добровольців скерують у табори, де вони протягом двох тижнів проходитимуть “курс молодого бійця”: вчитимуться виконувати команди, розбирати й складати стрілецьку зброю, кидати гранати. Після завершення цих зборів рекрутів занесуть до резерву Нац­гвардії та повернуть додому.

Якщо уважно ознайомитися із Законом “Про Національну гвардію України”, стає зрозуміло, що більшість поставлених перед нею завдань збігаються із завданнями внутрішніх військ. Додали взаємодію зі Збройними силами України у разі зовнішньої агресії та завдання з охорони державного кордону. Це дало підстави багатьом експертам припускати, що Національна гвардія не стане з часом найпопулярнішим серед українців військовим формуванням.

Про відмову поповнювати лави Національної гвардії заявив, зокрема, лідер “Правого сектору” Дмитро Ярош. За його словами, жоден з його бійців до Національної гвардії не вступив. Бо, мовляв, навчання у таборах гвардії більше схожі на екскурсії до військових частин.

Скептично поставився до створення Національної гвардії народний депутат, генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль. За його словами, сьогодні в Національну гвардію набирають ледь не калік. “Я вчора був на Майдані, — розповів кореспонденту “ВЗ” Геннадій Москаль. — Бачу, записують до Національної гвардії. Підійшов, кажу, що хочу служити. Мені відповідають — записуйся. Я кажу: подивіться на мене. Невже не бачите, що мені далеко за тридцять років? Невже я підходжу для служби? Чи ви набираєте людей для Фейсбуку Авакова?.. Національна гвардія, підсумував Геннадій Москаль, — це нова вивіска внутрішніх військ. Більше жодних відмінностей я не бачу”.

Не приховують скептицизму й офіцери колишньої Національної гвардії, яких опитав кореспондент “ВЗ”. Вони нагадують, що в дев’яностих роках набір у гвардію був дуже прискіпливим. У гвардійці призивали юнаків з повною середньою освітою, зростом не менш як 182 см та зі спортивними розрядами. Один із колишніх офіцерів-гвардійців зауважив, що, на його думку, новостворена Національна гвардія має підпорядковуватися виключно Верховній Раді, а не входити у структуру МВС. “Якщо гвардія підпорядкована міністру внутрішніх справ, — зауважив цей відставник, — з часом влада почне використовувати гвардію для обслуговування своїх потреб, а не захисту націо­нальних інте­ресів”.