Поїсти і зігрітися «прихильники влади» йдуть на Євромайдан…

Київ

…На Майдані працюють польові кухні, зігрітися можна біля бочок, які топлять дровами, перепочити у мерії, Будинку профспілок чи у Жовтневому палаці. Кияни без кінця несуть провізію, одяг, підвозять дрова, воду. Організатори запевняють, навіть тих продуктів, що вже є, вистачить на місяць наперед. Кияни підходять до майданівців, питають, чого бракує, кличуть до себе на нічліг.

«Після того, як «беркутівці» жорстоко розігнали Майдан, щодня приходжу сюди, аби підтримати протестувальників, — розповідає киянка пані Ірина. — Живу тут недалеко, у координаційному центрі лишила свої контакти, може, бува, кому треба переночувати. Досі ніхто не звернувся». Жінка пригощає кавою із термоса чернівчан. Через деякий час до намету підходить ще один киянин. Ніяково зізнається, що не може постійно стояти на Майдані. «Працюю у приватній фірмі, — виправдовується. — Власник панькатися не буде, якщо не вийду на роботу. Треба ж якось годувати сім’ю». Остання репліка, очевидно, була зайвою, бо всі в один голос відреагували: «А у нас, думаєте, немає сімей чи вони не хочуть їсти?!». Пообіцяв, що підвезе дров, відкланявся і пішов.

Часті гості тут провокатори, які намагаються вивідати інформацію. «Я таких бачу відразу, — розповідає чернівчанка Галина Єреміца. — От недавно підійшла молода дівчина, підсіла до нас, зав’язала невимушену розмову, чи, бува, нам не холодно, скільки ще будемо стояти, як збираємося діяти тощо. Чоловікам, які вже було розв’язали язика, я швиденько закрила рота».

Меню на Майдані різноманітне, а страви смачні і ситні. Працюють кілька польових кухонь, плюс їжу готують у мерії та у Будинку профспілок. Біля величезних казанів, що встановили неподалік стели Незалежності, завжди черга. Над стравами чаклують двоє кухарів з Івано-Франківська — пан Роман і пан Юрій. Кухня відкривається о 6-й ранку і працює до 22-ї вечора. Готують червоний борщ, куліш, гречку з м’ясом, гуляш. «Виходимо з тих продуктів, які маємо, — розповідає пан Роман, — і готуємо ситні страви. На 330-літровий казан борщу йде 100 кг продуктів. У 120-літровий казан на раз засипаємо 30 кг гречки. За день варимо казан борщу і по 3-4 казани других страв».

У Київській мерії уже другий тиждень мешкають майданівці. Тут можна відпочити, перекусити, підлікуватися. Пропускають до будівлі охоронці, але не всіх. На вході висить оголошення, що у нетверезому стані заходити не можна. Тих, хто з наплічниками, перевіряють на вході — чи немає, бува, «холодної зброї».

На першому поверсі працює кухня. На столах волонтери мастять бутерброди, роздають принесені гарячі страви, наливають чай, каву. Волонтери запевняють, кияни охоче несуть провізію. «Несуть все, аж до зубної пасти», — сказав волонтер Сергій.

На сходах, що ведуть до колонної зали, — барикада з дощок і щитів. Збоку на столах — гори одягу: від шкарпеток, рукавичок до курток і чобіт. «Люди несуть дуже багато одягу, — розповідає волонтер Юлія з Вінниці. — Шкарпеток стільки, що можемо весь Київ одягнути. Трохи проблема із взуттям. Багато хлопців не по сезону взуті. Також жертвують гроші, на які організатори централізовано закуповують те, чого бракує».

— Це не майданівець, дивіться, яку гарну шапку собі взяв і пішов, — обурюється літня жінка, яка принесла дві пари чобіт.

— У нього ж на лобі не написано, хто він. Потрібна шапка — нехай бере, — заспокоїла спостережливу пані волонтерка.

У колонній залі на місці Попова і Ко засідають організатори та учасники Майдану. Біля входу працює медпункт. До медиків звертаються люди з різними скаргами: з проблемами травлення, ГРЗ, побутовими травмами, опіками, гіпертонією, ішемічною хворобою. Днями до волонтерів приєдналися працівники «швидкої допомоги». У бригаді працюють лікарі різних профілів: терапевт, хірург, педіатр, анестезіолог.

У будівлі КМДА близько 500 учасників акції протесту. Побутові незручності тут нікого не хвилюють. «Поїсти є, туалет є, поспати можна, — ділиться охоронець Максим із Севастополя. — Помитися можна сходити за 30 гривень в хостел або на вокзал, возять групами у лазню та фітнес-клуб. Багатьох кияни запрошують додому».

На виході з мерії — натовп. Охоронець і кілька євромайданівців намагаються пояснити молодику, де вхід у мерію. Але наполегливий провокатор стоїть на своєму і вимагає, щоб його впустили через... вихід. Люди починають скандувати «провокатора геть», і той розчиняється у натовпі. «Як вже ці провокатори набридли, — зітхає охоронець Андрій. — Чим далі, тим їх стає більше, намагаються спровокувати конфлікт. Нещодавно вкрали скриньку з пожертвуваннями».

…Тим часом біля Верховної Ради триває антимайдан. На шабаш прихильників влади потрапити складно. На синьо-жовту чи європейську стрічку тут реагують, як бик на червоне: «Идите к своим!» — відразу спроваджують. Під гучний шансон «прихильників влади» пригощають сухою гречкою, батонами і чаєм. Одноманітне меню і холод багатьох «регіоналів» приводять на Євромайдан. Тут вони їдять і беруть теплий одяг. Їм не відмовляють і не виганяють, лишень співчувають. Пенсіонерка Наталя Петрівна у блакитній целофановій накидці з написом «Партія регіонів» пошепки зізналася, що влада їй не імпонує, але прийшла під Верховну Раду, бо за 8 годин пообіцяли 50 гривень. «За 3 дні — 150 гривень, — каже. — До моєї пенсії — чимала підтримка».