У Холмі шукають собор короля Данила

У старовинному Холмі (нині — місто на сході Республіки Польща, а колись це була столиця могутньої держави короля Данила) спільна експедиція українських і польських вчених активно проводить наукові дослідження та археологічні розкопки. Шукають фундаменти кафедрального собору, спорудженого колись під стінами замку першого українського короля Данила у XIII столітті. Крім Холма, окремі вчителі вважають його засновником Львова. Вчені перебувають за крок від сенсації. Вони вже натрапили під підлогою нинішньої базиліки на рештки старішого храму. Знайдені фундаменти можуть датуватися періодом правління Данила. Дослідження решток собору цікаве ще й тим, що, як свідчать літописи, тут покояться мощі цього великого українського державника та двох його синів — Шварна і Романа…

Експедиція сформована на паритетній основі: у неї входять десять польських і стільки ж українських науковців, є два співголови (з українського боку — професор «Львівської політехніки» Микола Бевз). Підписана угода передбачає спільне узгоджене трактування знахідок. Фінансування теж спільне. З українського боку більшість витрат на себе взяв благодійний фонд Петра Порошенка. Відомий політик і меценат не називає бюджет проекту, але фахівці, до яких «Високий Замок» звертався за консультаціями, кажуть, що кожна зі сторін витратить не одну сотню тисяч доларів…

Розкопки відбуваються в інтер’єрі діючого римо-католицького костелу Різдва Пресвятої Богородиці, який був збудований у середині XVIII століття як кафедральна святиня Греко-католицької церкви. Дослідження відбуваються за повного сприяння місцевої та костельної влади. Робота триватиме у три етапи і повинна завершитися у 2014 році, коли відзначатимуть 750-ліття з часу смерті Данила Галицького. Позаду перша стадія пошуків — проведено георадарне сканування території, закладено перші шурфи (заглиблення у ґрунті), туди опущено відеокамери. Є уже відрадні результати: знайдено фрагменти збудованого Данилом храму з цегли, кераміку, яка прикрашала його. Наступне завдання — визначити розміри святині, яка була найстарішою в Україні після Десятинної церкви та Софії Київської. Далі, сподіваються вчені, відкриттів буде ще більше…

А починалося все з великим скрипом. Багато людей в Україні та Польщі скептично, з недовірою і навіть підозрою ставилися до цього проекту. Було багато противників розкопок. Щоб зрушити справу, Петру Порошенку доводилося оббивати пороги не одного владного кабінету. Переконував, що у разі успіху експедиції потік туристів і паломників до Холма зросте у рази. Доводилося виходити і на президентів обох держав, які врешті-решт пообіцяли сприяння. Політик казав керівникам країн: йдеться не про мою приватну ініціативу й інтерес, а про справу національного значення. Після «добра» президентів палиці у колеса почали ставити представники духовенства, які твердили, що розкопки на території нині діючого храму є неетичними, порушують права віруючих. Довелося провести не одну довірливу розмову, щоб священики врешті дали згоду…

— Значення уже відшуканих і майбутніх знахідок переоцінити важко, — сказав у розмові з кореспондентом «Високого Замку» народний депутат Петро Порошенко. — Вони переростають масштаб Львова і Галичини, стають подією все-українського значення. Тільки подумати: українці залишилися без могил наших великих попередників, які закладали підвалини української держави! Ми не має-мо мощів великої княгині Ольги, Володимира, Анни Ярославівни. Сподівалися, останки Ярослава Мудрого покояться у Софії. Але коли за часів незалежної України відкрили саркофаг, то знайшли там газету «Правда» часів 30-х і... жіночий скелет. Король Данило (коронований Папою) був великим державотворцем, він — кров від крові засновників Київської Русі. Данило Романович був талановитим дипломатом, воєначальником, стратегом. А ще — великим будівничим своєї держави. Цей монарх був найбільш успішним з наших давніх правителів. Бо був європейським… Якщо б ще виявили тлінні останки короля Данила, його синів і внуків, які тут покояться, то це б піднесло гордість мільйонів українців. Цим однаково пишалися б і Львів, і Запоріжжя, і Луганськ. Якщо б вдалося знайти першого українського короля — то вважав би, що життя прожив недарма…

«На ура» сприймає повідомлення з Холма українська патріотична інтелігенція. Уже звучать пропозиції про те, щоб у разі віднайдення мощів Данила Галицького перепоховати їх у рідній землі, у Львові. Великий український державник має повернутися додому.

Науковці ж вважають, що у разі виявлення будь-яких реліктів, пов’язаних з історією України, вони повинні бути залишені й заекспоновані на місці, бути об’єктом паломництва людей з усього світу, у тому числі українців.