Передплата 2024 «Добра кухня»

Богдан Дурняк – двічі професор

Титул почесного професора ректорові Української академії друкарства надала Варшавська політехніка

Ректору Української академії друкарства, професору Богдану Дурняку присвоєно звання «Почесного професора Варшавської політехніки». Це, без сумніву, високе визнання здобутків Української науки і освіти в європейському освітянському просторі. Українська академія друкарства багато років активно співпрацює з політехнікою Варшави. Відтепер український ректор має право голосу у Вченій раді Варшавської політехніки і братиме повноцінну участь в науковому і навчально-методичному процесі цього ВНЗ. Про досвід міжнародної співпраці, майбутнє друкованих та електронних видань та сучасні до них вимоги Богдан Дурняк розповів кореспондентові «ВЗ».

Богдан Дурняк відтепер братиме участь у житті Варшавської політехніки.

- У яких напрямах співпрацюєте з польськими колегами?

— Між академією та Варшавською політехнікою укладено та підписано угоди, згідно з якими активно розвивається і педагогічна, і наукова, і студентська співпраця. Українська академія друкарства та Варшавська політехніка розробили науково-методичні засади переходу на трициклову систему підготовки фахівців бакалавр-магістр-доктор філософії. Академія та Варшавська політехніка працюють над принципами організації навчального процесу на засадах європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Підписані угоди дають можливість викладачам стажуватися в цих закладах, читати курси лекцій для студентів обох навчальних закладів, працювати над удосконаленням науково-методичного забезпечення дисциплін споріднених спеціальностей.

Студентське життя обох внз також набуло оновлення. Студенти обох внз можуть проходити виробничі практики на поліграфічних підприємствах Польщі та України. Студенти Варшавської політехніки та Української академії друкарства працюють над спільними проектами, в тому числі над створенням електронного видання про Львів і Варшаву. Випускники не тільки Академії, а й Варшавської політехніки можуть отримувати подвійний диплом, який визнається на європейському ринку праці.

Науковці обох внз працюють над розробкою нового поліграфічного обладнання на замовлення німецької фірми «Колбус» та швейцарської «Мюллер-Мартіні». Поліграфічні підприємства Польщі придбали понад десять патентів на винаходи нашої Академії, що дозволяють удосконалити поліграфічні технології та методи контролю якості продукції.

- Система освіти у Польщі та Україні — різна. Чи не виникає у студентів проблем з адаптацією?

— Як правило, проблем з адаптацією студентів немає. Молоді люди зазвичай швидко опановують чи українську, чи польську мову. Студенти навчають-ся за узгодженими навчальними планами, а оцінка якості знань з визначених модулів дисциплін визнається в обох внз.

- У польських вузах поширені індивідуальні навчальні плани. Не обов’язково щодня «відмічатися» на лекціях...

— В обох навчальних закладах студенти навчаються виключно за індивідуальними навчальними планами. Більшість навчального часу виділяється на самостійну роботу студента. Головне — відвідувати лабораторні та практичні роботи і успішно скласти відповідні модулі. До речі, практичні заняття в обох навчальних закладах проходять у навчально-демонстраційних центрах, які оснащені сучасною видавничо-поліграфічною технікою. В Академії розміщений такий центр німецької фірми «Гейдельберг» — найбільшого виробника поліграфічної техніки у світі, з якою укладено угоду про співпрацю. До слова, польська співпраця також починалася із практичного аспекту. Свого часу до нас звернулися великі польські поліграфічні компанії з пропозицією працювати.

- Мабуть, міжнародна співпраця Академії не обмежується Польщею...

— Українська академія друкарства є активним учасником багатьох міжнародних видавничо-поліграфічних асоціацій. Академія бере участь в таких європейських програмах, як «Темпус-Таціс», ДААД, Еразмус, у спільних наукових ґрантах з внз Німеччини, Великої Британії, Словенії, Китаю, Литви та інших країн. Практично зі всіма внз видавничо-поліграфічного профілю Європи Академія тісно співпрацює в рамках двосторонніх угод. В нас навчаються студенти із 12 країн світу. Через аспірантуру та докторантуру готуємо для наших зарубіжних партнерів науковців, докторів та кандидатів наук, зокрема для Варшавської політехніки підготовлено два доктори (до речі, перших у Польщі) та три кандидати наук. Співпраця наших внз поширюється також і на культурну та спортивну сфери.

- Знаю, у вас чимала домашня бібліотека. Якими виданнями особливо пишаєтеся?

— Колекція кобзарів — їх у мене близько сорока. Найдавніший — 1912 року, це подарунок. Найбільш унікальний — видання, підготовлене нашою Академією.- Ми навіть запатентували кілька технологій, які розробили спеціально для цього видання: унікальний шрифт, технологія тиснення на шкірі.

- Хотілось би почути вашу думку про майбутнє друкованих книг. Чи не зникнуть вони?

— Переконаний, не зникнуть. Просто стануть іншими, підвищиться увага до якості книги, її оформлення. Книга стає елітним подарунком, витвором мистецтва. Один із наших магістрантів, наприклад, створив ковану книгу «Страсті Христові». Унікальна книжка, яка була представлена в Музеї книги Києво-Печерської лаври, демонструвалася на ряді міжнародних книжкових виставок. За останні роки обсяги інформації, яку споживаємо, збільшилися в десятки разів, безу-мовно, в подальшому буде здійснюватися реструктуризація засобів відтворення цієї інформації, але такі сегменти, як художня література, мистецькі альбоми, ще довго будуть затребувані. Якщо навіть потреба у друкованій продукції зменшуватиметься, завжди будуть підручники. Дітей треба навчати.

- До речі, у вас двоє малих дітей, у якому віці вони познайомилися з комп’ютерною технікою?

— Моїм двійнятами зараз сім років, з комп’ютером та планшетом знайомі років із чотирьох. Не приховую — вони б і не вилазили звідти. Але розумію: усього цього ще встигнуть навчитися. Разом з тим вважаю, що розумне поєднання інформації, яку отримують за допомогою комп’ютера, та друкованого слова є запорукою того, щоб вони стали освіченими та різносторонньо розвинутими особистостями в сьогоднішньому глобалізованому інформаційному суспільстві.