Автомобіль – не розкіш, а... пожива для злодіїв

Бути власником автомобіля в Україні — надалі великий клопіт. Минулого року лише у Києві викрали близько півтисячі автівок. Найбільше крали у столиці, за даними ДАІ, автомобілі марки ВАЗ (118 викрадень), “Тойоти” (88 викрадень) та “Лексуси” (40 крадіжок). Трохи поступаються за кількістю викрадених автомобілів столичним колегам львівські злодії. Вони минулого року залишили без коліс 241 особу. Лише 120 з цих злочинів правоохоронці області розкрили.

Трохи історії

Перше у світі викрадення автомобіля зафіксували 8 червня 1896 року в Парижі. У багатія Жюльєна Берона того дня викрали автомобіль “Пежо”. На весь Париж тоді нараховувалося лише десять автівок. Отож першого автозлодія швидко знайшли. Ним виявився механік, який обслуговував машину Берона. З того часу автовикрадання поступово стало одним із найвигідніших злочинних промислів.

Спалах автокрадіжок захлиснув Західну Європу в 70-ті роки минулого століття. Викрадені в Європі автівки тоді переганяли в країни Близького Сходу, Туреччину, Югославію. У 70-ті роки автовикрадання стало настільки прибутковим бізнесом, що його взяла під свій контроль італійська мафія. Та у 90-х роках викрадення автомобілів у Західній Європі пішли на спад. Поки не розвалився СРСР...

На початку цього століття автозлочини стали “фішкою” так званої української мафії, в яку здебільшого входили бригади злодіїв із Західної України. Викрадені у Європі “братками” іномарки почали масово осідати в Україні. Тоді почала зароджуватися вітчизняна автомафія. Адже без зв’язків з корумпованими митниками, працівниками реєстраційних органів ДАІ цей бізнес був би неможливим.

Формуванню автомафії в ті роки сприяла й недосконалість українського законодавства. У тодішньому Кримінальному кодексі України були дві статті, які загрожували автозлодіям — “угон” та “крадіжка транспортного засобу”. Якщо за крадіжку садили за ґрати, то за “угон” карали умовним терміном позбавлення волі. На суді злодії доводили: викрали автівку не “з метою наживи”, а щоб лише на ній покататися... Насправді ж тоді професійно займалися крадіжками машин злодії високого фаху, які платити відповідні відсотки у загальний злодійський “общак”.

У середині 90-х років викрадання автомобілів набули на теренах Західної України, особливо на Львівщині, загрозливих масштабів. Працювали злодії у тісній зв’язці з підкупленими ними міліціонерами. Так і зародилася автомафія та її філії — утримувачі “відстійників”, фахівці з перебивання номерів, майстри з виготовлення “липових” документів на автомобілі тощо.

Автомобілі у ті роки здебільшого викрадали, щоб пізніше запропонувати їхнім власникам повернення за викуп. Пропозиції про викуп потерпілим, як правило, надходили від міліціонерів, які викрадені автівки розшукували. Якщо людина не знаходила гроші для викупу, машину розбирали на запчастини. Або перебивали на ній всі заводські номери та продавали в іншому регіоні країни.

Справа не для одинаків

Успішне викрадання престижних автівок і сьогодні не під силу злодіям-одинакам. Як правило, в злочинну групу, що спеціалізується цьому “бізнесі”, входять кілька “фахівців вузької спеціалізації”. Перш за все, це люди, які безпосередньо викрадають автомобілі, користуючись при цьому сучасною дорогою технікою. Ходить, скажімо, навколо припаркованої на вулиці дорогої автівки якийсь юнак з навушниками від плеєра у вухах. Ніхто на цього “меломана” уваги не звертає. Насправді ж молодик не музику слухає, а підбирає “ключик” до сигналізації та інших захисних систем автомобіля, щоб уночі викрасти його за лічені секунди. Викраденим автомобілем злодій пересувається десять-п’ятнадцять хвилин. Після чого автівка опиняться у “відстійнику”, де може стояти місяцями.

Працюють автозлодії у тісній зв’язці з власниками автостоянок, працівниками готелів. Такі групи спеціалізуються на викраденнях автомобілів іноземців та автотуристів з інших регіонів країни. Про появу на стоянці готелю престижної іномарки працівник закладу вчасно попереджає злодіїв — за певну винагороду. Як правило, подорожуючий завчасно попереджає адміністрацію готелю, що виїжджатиме з нього, скажімо, о шостій годині ранку. Ця інформація надходить злодіям, і ті чатують на жертву під воротами стоянки готелю. Власник іномарки перед довгою дорогою обов’язково зупиниться десь на виїзді з міста, щоб перекусити та дозаправити машину. І автомобіль, який “пасли” злодії, зникає...

Нове злодійське ноу-хау львівські правоохоронці викрили 2009 року. Тоді затримали групу автозлодіїв, які тісно співпрацювали зі... страховими компаніями! Автомобілі тоді купували здебільшого за кредити. Людина, яка не могла виплатити кредит, зверталася до злодіїв. Ті домовлялися зі страховою компанією про виплату солідної страхової суми, після чого машина зникала. Колишній власник машини, страховики та злодії ділили між собою страховку (за буцімто викрадений автомобіль) і гроші — за насправді продану машину.

2006 року, напередодні Дня міліції, у Львові, на стоянці “Перспектива авто” спалили автомобіль “Мерседес-500”, що належав тодішньому начальнику відділення боротьби з незаконними заволодіннями автотранспортом управління карного розшуку УМВСУ у Львівській області. За кілька днів до підпалу цей правоохоронець та його колеги затримали лідера однієї з груп автозлодіїв на прізвисько Пазан, який успішно діяв у центрі Львова. Взяли Пазана під час вимагання грошей за повернення автомобіля “Деу-Сенс”, викраденого у таксиста.

“Через власну агентуру, — розповів після цієї операції один із оперативників кореспонденту “ВЗ”, — ми почали отримувати погрози від злочинців, які стосувалися нас та членів наших родин. Про власну безпеку ми подбаємо самі. Та розуміємо, що група Пазана не могла діяти тривалий час у центрі Львова без “дахування” людьми з великими зірками на погонах. Ці керівники мають можливості нашкодити нам більше від злочинців”.

Суди до злодіїв гуманні

Пазан після затримання за ґрати так і не потрапив. Лідера організованої злочинної групи засудили тоді до умовного покарання. Така поблажливість суддів до професійних злодіїв спостерігається і сьогодні.

Цими днями правоохоронцям Львівщини вдалося затримати двох високопрофесійних злодіїв, що полювали на престижні автомобілі та працювали явно “під замовлення”. Один із зловмисників, житель Львова, викрав дев’ять автівок марки “Фольксваген — Кадді”. Та після затримання суд відпустив цього профі на свободу під... 19 тисяч гривень застави! Ціна одного “Фольксвагену Кадді — близько 150 тисяч гривень, отож виплатити призначену судом заставу злодієві не було важко.

Під мізерну суму застави суд відпустив на волю і автозлодія з Миколаєва (районного), якого також затримали цими днями. Цей спромігся викрасти п’ять (це лише доведені епізоди автівок цієї ж марки).