«Ти [Романтика]»: коли поезія звучить у ритмі репу, а історія стає болем сьогодення

«Ти [Романтика]» — це не просто мюзикл. Це емоційна подорож у Харків 1920—1930-х років, до легендарного Будинку «Слово», де оселилася українська творча еліта. Тут жили Микола Хвильовий, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Лесь Курбас, Микола Куліш, Майк Йогансен, Валер’ян Підмогильний та десятки інших письменників, які вірили, що творять нову українську культуру. Та саме цей будинок став місцем народження не лише великих творів, а й трагічних людських доль.

Автори постановки відмовилися від традиційного академічного викладу. Реп, сучасна музика, пластика, світлові рішення та поезія створюють динамічну театральну мову, близьку сучасному глядачеві. Молоді актори не грають «бронзових класиків» — вони проживають їхні життя, показуючи страх, кохання, внутрішню боротьбу, творчі сумніви й незламність духу.

Особливо вражає образ Павла Тичини. Перед глядачем постає не офіційний радянський класик, а надзвичайно обдарований лірик, який у юності захоплювався музикою, грав на кларнеті й писав напрочуд мелодійні вірші. Постановка болісно демонструє, як тоталітарна система поступово ламала його творчу свободу, змушуючи підкоритися вимогам режиму.

Не менш трагічною є історія Миколи Хвильового — письменника, який закликав: «Геть від Москви!». Він одним із перших усвідомив, чим обернеться радянська політика для української культури. Після арештів друзів і посилення репресій його самогубство стало актом відчаю і водночас останнім протестом проти системи.

Будинок «Слово» у виставі постає окремим героєм. Зведений для творчості, він перетворюється на символ страху й тотального контролю. Прослуховування, доноси, заборона друкуватися, арешти стали буденністю його мешканців. Письменників змушували прославляти радянську владу, а тих, хто не скорявся, оголошували ворогами народу. Майже кожен другий мешканець будинку став жертвою сталінських репресій, був розстріляним.

Не менш сильне враження справляє музичне рішення постановки. Реп не руйнує поезію, а відкриває її сучасному слухачеві. Вірші Тичини, Сосюри, Хвильового та інших поетів звучать так, ніби написані сьогодні.

Після фіналу зал аплодував стоячи. Було видно, що для багатьох молодих людей ця вистава стала не лише знайомством із письменниками Розстріляного відродження, а й глибоким особистим переосмисленням. Паралелі із сьогоденням виникають самі собою. Імперія знову намагається знищити українську культуру, але вкотре переконується: слово здатне пережити будь-який режим.

Режисер і автор сценарію Олександр Хоменко переконаний: «Завжди пам’ятай, що ворог не зміниться. Роби все, аби про те, що тут сталося, дізнався світ».

За словами комунікаційної менеджерки творчого об'єднання МУР Таїсії Оріховської, «Ти [Романтика]» став першим масштабним театральним проєктом команди. Після нього з’явився мюзикл «Ребелія [1991]» про повернення Незалежності, а вже у жовтні колектив планує представити нову постановку, присвячену українському меценатові Євгену Чикаленку.

Нині триває всеукраїнський тур вистави. Її вже побачили у Рівному, Луцьку, Львові, 8 липня в Тернополі, а попереду — ще понад двадцять міст України. Кожен показ має благодійну складову: під час гастролей триває збір коштів на роботизацію українського війська.

«Ти [Романтика]» переконує: пам’ять може бути сучасною, поезія — модною, а театр — місцем, де історія перестає бути лише минулим і починає говорити про сьогодення. Саме такі вистави допомагають усвідомити, чому українське слово століттями намагалися знищити — і чому, попри все, воно продовжує жити.