Творчість як спосіб триматися за життя

У час, коли багатьох людей випробовують обставини, хвороби й щоденні тривоги, особливо цінними стають постаті, які не втрачають внутрішнього світла. Саме таким залишається журналіст і поет Олесь Ганущак, більш знаний у мистецькому середовищі як Ганс. Кілька днів тому йому виповнилося 70 років — поважна дата, що стала нагодою для теплої творчої зустрічі, сповненої спогадів, поезії та щирих розмов.

Ювілей Ганса — це не лише календарна подія. Це ще одна нагода озирнутися на його багаторічний творчий шлях, на особливу манеру бачити світ і вміти говорити про складне просто, а про буденне — проникливо й тонко. Його поезія завжди була близькою до людини: трохи іронічною, трохи сумною, але незмінно чесною.

Попри непростий стан здоров’я, Олесь Ганущакне полишає творчості. Навпаки — сьогодні його слово набуло ще більшої внутрішньої зосередженості та мудрості. Він продовжує писати, ділитися спогадами, осмислювати прожите і пережите. Особливе місце у його нинішній творчості займає рубрика «Пацьорки з балькона» — своєрідний цикл коротких споминів, замальовок і роздумів про життя, людей, літературу та час. У цих текстах — жива пам’ять покоління, уважність до деталей і вміння побачити сенс у дрібницях.

«Пацьорки з балькона» читаються як довірлива розмова з давнім приятелем: тут і ностальгія за молодістю, і гумор, і легкий смуток, і незмінна любов до слова. Саме завдяки таким публікаціям Ганс залишається активним учасником культурного життя, попри всі труднощі.

Під час творчої зустрічі, що відбулася у Горіховому гаю у Львові, звучали його вірші, теплі спогади друзів і колег, слова вдячності за багаторічну працю та людську щирість. Присутні говорили не лише про поета, а й про людину, яка вміє підтримати, надихнути й не втрачати гідності навіть у непрості часи.

Сімдесят років — це вік підсумків. Але у випадку Ганса — ще й вік нових текстів, нових думок і нових зустрічей із читачем. Бо справжній поет не перестає творити, доки має що сказати світові. А Олесю Ганущаку — є що сказати. І, що найважливіше, є кому його слухати…