«Моя перша думка: кинули петарду, щоб налякати. Від цього Ірина Фаріон впала…»
У Шевченківському районному суді міста Львова служителі Феміди заслухали показання ще двох свідків. Вони відмовилися від фото та відеозйомки. Свідок розповів, що спершу був крик, потім постріл… Чи бачила убивцю мовознавиця?
У Шевченківському районному суді продовжилося засідання у справі про умисне вбивство відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон.
Журналістка «ВЗ» побувала на засіданні. Суд дозволив проводити лише аудіофіксацію цього судового процесу.
Зверну увагу на основні деталі.
«Жіночки з ним (з особою в панамі) спілкувалися… Я їх не знаю»
Свідок, літня жінка, розповіла у суді, що бачила особу в окулярах та панамі, яка сиділа на лавці, у дворі, на вул. Масарика, 3, де жила Ірина Фаріон, впродовж двох тижнів — орієнтовно з 10.00 до 17.00. Щодня — у тому самому одязі.
Свідок разом з сусідками часто сиділа на лавочках у скверику неподалік (десь за сто метрів).
Жінка пригадала день убивства Ірини Фаріон — 19 липня 2024 р.
Вона розповіла, що бачила як Ірина Фаріон стояла біля свого під'їзду і чекала на таксі. Біля неї була валіза, зверху — сумка.
— Він встав з лавки і зайшов в арку (особа в панамі), — каже свідок. — Більше в арці нікого не було. Він побув там десь 1−1,5 хвилини. Вийшов, оглянувся і знову сів на лавочку.
Я сиділа на лавці у скверику, встала і помалесеньку йду… Дивлюся, він (особа в панамі) одягає червону рукавичку. Витягає з сумки ще одну рукавичку… Я обернулась і йду назад. Оминула пані Ірину. Чую, щось «пухнуло»… Звук схожий на петарду (Свідок була у трьох метрах від потерпілої. Інших звуків чи крику не чула. — Авт.). Я оглянулася, а він (особа в панамі), секунда, і побіг в арку… Вона (пані Ірина) впала і лежала…
Я не раз бачила, що пані Ірина йшла на роботу і з роботи. Він (особа в панамі) спокійно сидів на лавці, її не чіпав.
Свідок переконана, що особа в панамі - це молодий хлопчина до 18 років. Його зріст — 1.80.
Вона розповіла, що жінки його питали: «Чого ти тут сидиш, дитино?». А він каже: «Я з Тернополя, приїхав до родичів. Вони пішли, а я ключів не маю».
Після уточнюючих запитань, свідок продовжила давати показання.
— Нікого на вулиці більше не було (у момент вбивства), окрім мужчини, який стояв біля машини і мив руки, — каже свідок. — Відстань від пані Ірини і до цього мужчини була, як від стінки до стінки у цій залі.
Також свідок уточнила, що пані Фаріон стояла біля 6 під'їзду. Жінки сиділи у скверику біля 7 під'їзду. Арка розташована між 5 та 6 під'їздомна вул. Масарика, 3.
Адвокат обвинуваченого Ігор Сулима запитав свідка, чи може вона сказати, хто саме з ним (з особою в панамі) говорив — ім'я, прізвище?
— Жіночки з ним спілкувалися — ті, що у скверику сиділи. Я їх не знаю, — відповіла свідок.
Свідок не бачила, щоб особа в панамі їла, чи пила. Не бачила, щоб заходила у під'їзд, чи розмовляла по телефону. Лише зауважила, що у нього було"кучеряве волосся, не дуже довге".
Також свідок переконана, що особа, яка сиділа на лавці, і яка бігла (після убивства) — одна й та сама людина.
— Коли вона (особа в панамі) бігла, я бачила тількиспину. Те, що це одна й та сама особа я зрозуміла по капелюху, — каже жінка.
Суддя уточнив у свідка:
— Ви казали, що чули від інших панянок, що хтось спілкувався з ним? За скільки часу до події вони з ним спілкувалися?
— Може за три-чотири дні, — відповіла літня жінка.
«Можливо це була рукавиця, а не пістолет? — уточнив адвокат обвинуваченого.
Ще один свідок у справі - чоловік, який у момент вбивства був біля своєї машини і мив руки у дворі на вул. Масарика, 3. Його «зловили» камери відеоспостереження у дворі.
Він — майстер з підключення Інтернету. Разом з двома колегами вони у день вбивства були за цією адресою — підключали Інтернет.
Свідок розповів: коли побачив жінку з валізою, у нього склалося враження, що вона чекає таксі. Також свідок бачив людину в окулярах, чорному капелюсі та кольоровому вбранні, яка сиділа на лавці. Його окуляри та капелюх одразу здалися йому незвичними. А одяг був не за розміром.
Свідок впевнений, що це молода людина чоловічої статі. Зріст — 1.80, худорлявої тілобудови.
— Коли я підійшов до машини, він (особа в капелюсі) почав рухатися до мене. Коли я відкривав багажник, він у той момент проходив біля мене. Через деякий час я почув наляканий крик і постріл… Людина в капелюсі тікала в арку…
Свідок побачив, що жінка, яка стояла біля під'їзду з валізою, лежить на землі. Коли він до неї підійшов, на тілі нічого не помітив, а у голові побачив кульове поранення (дірку). Одразу почав телефонувати до «швидкої».
Донька Ірини Фаріон, Софія, уточнила, чи було багато крові?
— Ні, — відповів свідок.
Свідка декілька разів запитували, чи тримала особа в панамі щось у руках? Він губився у своїх показаннях. І навіть змінив їх у судовій залі.
— Можливо це була рукавиця, а не пістолет? — уточнив адвокат обвинуваченого Володимир Вороняк.
— У правій руці було щось чорне, — відповів свідок.
Також сторона обвинувачення попросила, щоб свідок описав звук, який він почув.
— Звук був схожий на сильний вибух петарди, — каже чоловік. — У мене була перша думка, що кинули петарду, щоб налякати. Від цього Ірина Фаріон впала…
Попри те, що свідок був першим, хто опинився на місці злочину, гільзи він не бачив.