З речами на вихід? Про російські паспорти глави «української» церкви і його підлеглих
Українці, які вважають себе вірянами так званої «Української православної церкви» і божаться, що не мають жодного стосунку до церкви країни-агресора, опинилися у вельми незручній ситуації. Їхнього предстоятеля — митрополита Онуфрія (в миру — Ореста Березовського) президент Володимир Зеленський своїм указом позбавив українського громадянства. Бо цей ієрарх ось уже 23 роки послуговується паспортом російської федерації
Думаю, мільйони прихильників упц мп від почутого перебувають у стані шоку. Те, про що говорили давно і що в їхньому середовищі називали вигадками, отримало підтвердження. Тож якщо серцю згаданих вірян Україна є дорогою, вони мали б ухвалити для себе радикальне, єдино вірне рішення — піти геть від такого «поводиря» і вийти з релігійної структури, яка, по суті, толерує ворога. «Підтримує зв‘язок з московською патріархією…»
Про рішення президента сповістила Служба безпеки України. В її повідомленні йдеться про те, що Орест Березовський (митрополит Онуфрій) добровільно отримав громадянство рф у 2002 році.
Про цей факт він не сповістив уповноважені органи влади України, а, маючи російський паспорт, продовжував і надалі користуватися статусом громадянина України.
У пресрелізі СБУ привертає увагу і наступна інформація, яка є у розпорядженні спецслужби. Березовський (Онуфрій) підтримує звʼязок з московською патріархією та свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії, представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України. Як йдеться у повідомленні СБУ, «попри повномасштабне вторгнення,
Березовський (Онуфрій) фактично продовжує підтримувати політику рпц та її керівництва, зокрема патріарха кирила (гундяєва). гундяєв благословив збройну агресію російських військ та проводить пропагандистську політику виправдовування і підбурення до геноциду українського народу. При цьому, підтримуючи агресивну політику рф, сприяє злочинній діяльності політичної верхівки країни-агресора".
Митрополит лукавить — а архіви не горять…
В упц мп зробили вигляд, що глава держави і компетентні органи мовлять неправду. Як кажуть наші воріженьки, «наводят тєнь на плєтєнь». Речник упц мп повідомив, що митрополит Онуфрій оскаржуватиме рішення про припинення його громадянства, бо, мовляв, жодного іншого паспорта, крім українського, владика не має. І що з проханням до росії про її громадянство він не звертався.
Це твердження суперечить даним у публікації «Української правди» трирічної давності. У ній було представлено фактологічні дані і ксерокопію паспорта рф, виданого Оресту Володимировичу Березовському, народженому 5 листопада 1944 року у селі Коритному Вижницького району Чернівецької області. Ці дані і фото у російському паспорті повністю збігаються з даними і фото митрополита Онуфрія…
Як встановили журналісти-розслідувачі, російський паспорт Онуфрій отримав у москві 20 березня 2002 року. А через рік, 23 червня 2003 року, у російській столиці він отримав ще й закордонний паспорт громадянина рф. А перший такий російський паспорт для виїзду за кордон Онуфрію видали у 1998 році…
За даними «УП», журналісти якої посилалися на витяг із системи «роспаспорт», на момент публікації документи про громадянство рф мали ще понад два десятки священнослужителів упц мп.
А серед них — митрополит Тульчинський і Брацлавський Іонофан (Анатолій Єлецьких), вікарій Тульчинської єпархії, єпископ Ладижинський Сергій (Сергій Аніцой), вікарій Київської єпархії архієпископ Пантелеймон (Віктор Бащук), керуючий Чернівецько-Буковинською єпархією митрополит Мелетій (Валентин Єгоренко), керуючий Хустською єпархією митрополит Марк (Микола Петровцій), керуючий Дніпропетровською єпархією митрополит Іриней (Іван Середній)…
«Україну Онуфрій не покине. Бо він тут — фігура! А у росії - хто?»
Як розвиватимуться події після вердикту президента щодо глави упц мп? Для «Високого Замку» цю резонансну подію прокоментувала провідний вітчизняний релігієзнавець — доктор філософських наук, професор Києво-Могилянської академії Людмила Филипович.
— Я не думаю, що Онуфрія будуть виселяти, депортувати, бо у нас багато людей живе і без українського громадянства, — каже пані Людмила. — Навряд чи Онуфрій-Березовський сам переїжджатиме у москву. В Україні у нього велика паства, вона на нього дивиться як на свого духовного предводителя, організаційного лідера. Онуфрій своїх вірних не покине, а доводитиме, що влада України «діє дискримінаційно», «порушує права» його прихожан. Онуфрій не виїде у росію ще й з іншої причини. Ким він там буде? Звичайним митрополитом? Отримає якусь єпархію десь на Далекому Сході або в Архангельській області? Навіщо йому це? В Україні він — фігура! За ним чимало людей, структура…
— Інформація про російський паспорт Онуфрія ходить давно. А чому тільки зараз за нього взялися?
— Мабуть, через те, що раніше не було достатньо доказів для такої радикальної дії, як позбавлення громадянства. Напевно, президенту поклали на стіл вагомі докази — і Зеленський відповідно відреагував. Так само, як позбавив українського громадянства того ж екснардепа Новинського (багаторічного спонсора і куратора упц мп — І. Ф.), а також деяких інших одіозних релігійних лідерів, політичних діячів.
Вважаю позбавлення громадянства таких людей цілком нормальною практикою. Якщо є докази, що країну-ворога вони люблять більше, ніж свою Батьківщину, якщо працюють на цю країну — в очільника Української держави є всі підстави позбавити таких осіб українського паспорта.
— Як санкції проти Онуфрія сприймуть парафіяни упц московського патріархату? Чи не викличе це збурення серед них?
— До цього треба бути готовими. У силу специфічної ментальності українців, у нас завжди любили, захищали упосліджених, тих, кого переслідують. Сама по собі така емпатія — річ позитивна. Але основне у цьому — хто є об'єктом, на який спрямовано цю нашу емпатію, захисну реакцію. Одна справа — захищати тих, хто несправедливо зазнав переслідувань, інша — коли заступаються за тих, кого покарали заслужено. Дуже хотілося б, щоб у такій ситуації наші правоохоронні органи виконали свої функції - не допустили масових збурень, небезпечних форм вияву незгоди. Бо можна вийти на мирну демонстрацію, а можна ламати огорожу, двері, вибивати вікна, займатися грабунком, щось підпалювати…
У вірних Онуфрія зараз включено не стільки раціональні механізми осмислення ситуації, що склалася, скільки емоційні. Вони перебувають у стані збудження. Це формує таку недобру рису, як фанатизм. Тож можемо очікувати різні його прояви, аж до радикальних. Влада має бути підготовленою, щоб до мінімуму звести вплив цих людей на наше життя.
Рішення президента щодо Онуфрія — неприємний сюрприз для парафіян упц мп. Хоча — логічний. Це наслідок бездіяльності глави упц мп у час війни, його мовчазної реакції, потурання, симпатії до країни-агресорки. Тож така поведінка отримала закономірну оцінку. Так в інтересах національної безпеки вчинили б у будь-якій іншій державі - якщо хтось працює проти неї.
— Можна спрогнозувати реакцію кремля на санкції проти Онуфрія?..
— Безумовно, там використають це у своїх інтересах. Казатимуть, що переслідування за віру в Україні досягли апогею. І що цього, мовляв, не можна виправдати… росія козирятиме цим фактом, щоб виправдати і посилити свою військову присутність в Україні, можливо — пришвидшити свої наступальні дії на фронті. І, безумовно, санкції проти Онуфрія російська пропаганда використає для свого впливу на закордоння. Україну там всіляко принижуватимуть, будуть виставляти у невигідному світлі - щоб показати, що ми — «нецивілізована країна». Що Україна такого «авторитетного» митрополита фактично виганяє, робить його нелегітимним, злочинцем.
І про ще одне. У повідомленні Служби безпеки України констатовано, що Орест Березовський фактично продовжує підтримувати політику російської православної церкви та її керівництва, яке благословило війну проти України. Але поки що, як мовиться, цих закидів «не розшифровано». А людям потрібні факти, документи — докази протиправної діяльності.
Якщо СБУ «накопала» на Онуфрія більше, ніж на порушення закону про громадянство, то треба ці відомості надати українському суспільству. Тоді прокурор мав би оформити ці правопорушення у вигляді конкретних статей Кримінального кодексу.
Думаю, в упц мп звертатимуться за захистом свого предстоятеля у міжнародні суди, правозахисні організації. Але якщо СБУ висунула Онуфрію таке серйозне звинувачення, то, напевно, добре підготувалася.