«Коли дитина відчуває себе непотрібною в реальному житті, шукає підтримки у віртуальному…»
Клінічна психологиня та психотерапевта Наталія Костюк розповіла «ВЗ» про причини дитячих самогубств
Тіло 13-річної дівчинки буз ознак життя було виявлене у саду біля будинку, де вона проживала з сім'єю. На Львівщині поліцейські розслідуються обставини смерті неповнолітньої.
Як повідомили в обласній поліції, за цим фактом розпочато кримінальне провадження за п. 2 ч. 2 ст. 115 (Умисне вбивство з приміткою «самогубство») Кримінального кодексу України.
Проводяться слідчі дії, призначені експертизи. У рамках кримінального провадження, з метою всебічного та обʼєктивного розслідування, поліцейські вилучили мобільні телефони загиблої та її знайомих.
Правоохоронці наразі не коментують деталі цієї справи.
Що стало причиною самогубства підлітка? Чи міг хтось вплинути на дитину та довести її до суїциду? Про це журналістка «ВЗ» запитала у
клінічної психологині, психотерапевтки Наталії Костюк.
— Пані Наталю, як ви думаєте, чому такі випадки трапляються з підлітками?
— Якщо ми говоримо про суїцидальні думки, чи суїцидальну спробу, як правило, вони є реакцією на сильний стрес. Або якийсь травматичний досвід. Або вони можуть бути ознакою певного психічного розладу.
Якщо ми говоримо про сильний стрес, чи травму, це можуть бути емоційні проблеми підлітка: почуття самотності, почуття безпорадності, безнадії. Також може бути сімейний фактор. Часто підлітки дуже складно переживають, наприклад, сварки між батьками. Відсутність певної емоційної підтримки з боку дорослого. Або це — наявність насильства — фізичного, чи емоційного.
Причин насправді може бути багато. Тут треба аналізувати ситуацію в школі, наскільки є хорошою комунікація з однолітками.
Тому що власне підлітковий період — 14 років — це досить активна фаза, де підлітку дуже важливо мати приналежність до спільноти. Бути популярним, бути почутим. Знову ж таки, психологія говорить про те, що підлітки шукають схвалення, підтримки з боку однолітків. І власне цей голод контакту є ключовим. Немає різниці, чи це буде якісний контакт, чи деструктивний контакт.
Якщо говорити про індивідуальні особливості - це може бути низька самооцінка. Але треба дивитися, яка була картина до того. Яка була ситуація в соціальному, сімейному плані тощо.
— Була така інформація, що начебто дитина з кимось спілкувалась у Телеграмі. Чи можна дитину у такому віці довести до самогубства?
— Звичайно. Згадаймо, що діють різні угрупування, особливо зараз почастішали випадки у Телеграмі. Я знаю, що поліція закликає всіх батьків до батьківського контролю, оскільки Телеграм не має офіційного представництва в Україні.
І всі випадки, які трапляються, комунікація підлітків з дорослими у Телеграмі, вони не є безпечними. Коли дитина відчуває себе непотрібною в реальному житті, шукає підтримки у віртуальному!
Наприклад, дитина грає у комп’ютерні ігри. І дуже часто через комп’ютерні ігри підлітки переходять в Телеграм-канали, в Телеграм-спілкування. І ось, власне, там вони встановлюють довірливі стосунки з незнайомими особами. Ми маємо випадки щодо дитячої порнографії тощо.
Під час Телеграм-спілкування розмова відбувається на кшталт «лише я тебе розумію». Ці особи шукають точки дотику. Можуть навіть робити певне позитивне «підсвітлення». І таке спілкування може тривати досить тривалий час.
Це може бути не одна особа, яка буде спілкуватися з підлітком. Знаю, що були випадки у Львові, коли на контакт виходили цілі угрупування, навіть з інших країн.
— Яка їхня мета?
— Отримання задоволення. Ми розуміємо, що люди по ту сторону екрана можуть мати нездорову психіку. Якщо у них немає на меті отримання якогось контенту, або грошей, ну, тоді в них є тільки одна мета — отримання задоволення.
— Були такі небезпечні групи — «Синій кит», наприклад. Їхня кінцева мета — доведення підлітків під час координованої гри до самогубства.
— Так, були випадки, коли підлітки стрибали з багатоповерхівок, виконуючи завдання. Деструктивне спілкування має шкідливий вплив на людей. Тому тут дуже важливий контроль з боку батьків. Але завжди є певні сигнали.
— Якими є ці перші «дзвіночки», які батьки можуть побачити?
— Різкі зміни в настрої. Від депресивних епізодів до ейфорії. Може бути відчуження від друзів, від родини, уникання соціальних контактів. Дитина може закриватися в туалеті, не випускати телефон з рук, «запаролити» телефон. Досить агресивно відповідати батькам, або одноліткам, якщо вони хочуть глянути в цей телефон.
У дитини може погіршуватися успішність у навчанні. Хоча до цього часу дитина була досить відкрита, ходила на гуртки. І якщо підліток втрачає інтерес до хобі - це теж може бути яскравим симптомом.
Я не хочу говорити про самопошкоджуючі симптоми. Але підлітки здатні наносити порізи, або в іншій формі шкодити собі. Це така аутоагресія. Може бути роздратованість і тривожність водночас.
Треба серйозно до цього поставитися. Дуже часто батьки говорять про те, що підлітки всі жорстокі, у них гормони. Закликаю — не накладати ярлики про жорстокість. Тому що жорстокість проявляється у кожному віковому цензі, навіть доросла жорстокість, спостерігається значно частіше.
Так, підлітки — вразливіші. Медики говорять про вік 9−25 років, це досить великий період підліткового віку. Тому що мозок дозріває у 23−25 років. Відповідно, це дуже сильна перебудова організму — від фізичного до психоемоційного стану. Треба пильнувати дітей у цей період.
— Звичайно, тільки слідство може встановити, що сталося з 13-річною дівчинкою на Перемишлянщині. Але чи може дитина сама у такому віці скоїти самогубство? Чи міг хтось координувати її дії?
— Звичайно, що варіантів є дуже-дуже багато.
Дорослим не завжди легко прийняти, що дитина може бути в депресивному епізоді. Або в період манії (Манія — певний період патологічного, постійно піднесеного настрою з елементами дратівливості тривалістю щонайменше тиждень. — Авт.).
Під впливом манії, чи в депресивному епізоді дійсно будь-яка людина може здійснити певні дії. Ще раз кажу, це і про думки, і про спроби суїциду.
Звичайно, що хтось може дитину супроводжувати. У будь-якому випадку, треба повністю бачити картину. Щоб зрозуміти, це дії самої дитини, чи угрупування, треба вивчати ситуацію комплексно. Якщо, наприклад, це спроба самогубства, у цьому випадку потрібна комплексна програма реабілітації.