Полеглого захисника України не впустили до рідної церкви…
Люди закликають притягнути до відповідальності представників московського патріархату, які зневажили воїна
Величезний негативний резонанс викликала подія, що сталася у селі Смолярах Ковельського району Волинської області. Під час прощання із 45-річним воїном ЗСУ Василем Солодухою, який загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині, представники упц московського патріархату зачинили браму перед храмом — тож відспівувати героя змушені були на вулиці. Про це повідомив Іван Зеленко, виходець із Нового Роздолу на Львівщині, а нині настоятель храму Святителя Василія Великого Православної церкви України у сусідній зі Смолярами Старій Вижівці. Саме він із військовими капеланами звершував обряд поховання воїна.
Негідний вчинок духовенства упц мп завдав додаткового болю згорьованим рідним полеглого. Обурені й односельці, сотні жителів сусідніх громад, які прийшли провести воїна в останню дорогу. Не могла стримати свого гніву і жителька Луцька Світлана Пусурова: «Це великий жах дивитися, як не впустили у Божий храм нашого захисника! Він летів птахом на щиті до своєї домівки, до своїх рідних, а нелюди не впустили до храму. Серце кров’ю обливається за таку бездушність! Це ж наші діти гинуть на тій проклятій війні, а до них немає жодної поваги. Люди схаменіться!».
Після демаршу московського попа у Смолярах присутній на похороні героя інший воїн ЗСУ, розвідник Андрій Шустваль записав відеозвернення до співвітчизників, до компетентних органів. За словами Андрія, батьки загиблого виявили бажання, щоб чин відспівування їхнього сина проводив священник Православної церкви України. Місцевий священник Леонід Бірук спочатку начебто погодився надати храм для проведення цієї церемонії, але наступного дня змінив своє рішення. Прийшов до родини полеглого і погрожував їй.
«Я особисто спілкувався з батьком загиблого, який розповів, що цей священник казав: „Ви ще пошкодуєте!“ — згадує Андрій Шустваль. І продовжує: — Батюшко Леоніде, пошкодуємо про що? Я, як військовослужбовець, який теж ходжу до української церкви, хочу запитати у вас: про що ми можемо пошкодувати? Пошкодуємо коли? Коли прийде „русскій мір“, якого ви чекаєте? Про що маємо пошкодувати ми, люди, які добровільно пішли захищати Україну, які самостійно і свідомо перейшли в українську церкву? Сам я народився на сході України, до 35 років був російськомовним. Сам свідомо перейшов на спілкування українською, перейшов в українську церкву. І пішов захищати нашу Україну. Про що ми можемо пошкодувати?»
Андрій Шустваль навів інший кричущий факт, пов’язаний з діяльністю упц мп. «У сусідньому селі Кукуріки знаходиться церква, яку побудовано у ХVIII столітті. Як мені розповіли місцеві жителі, під стріхою цієї церкви було написано „Отче наш“ українською мовою. Незадовго до повномасштабного вторгнення цей напис було зафарбовано… Згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи знищення культурної ідентичності під час військового стану є злочином…»
Воїн-розвідник звернувся до Служби безпеки України, Генпрокуратури з проханням дати оцінку діям представникам упц мп у згаданих селах, притягнути їх до відповідальності. «Як це можна спокійно їхати на схід і боронити нашу державу, якщо у нас в тилу є такі колаборанти?» — риторично запитує Андрій Шустваль. — Ще Симон Петлюра казав, що не такі страшні московські воші, як українські гниди. У нас глибоко у тилу знаходяться такі індивідууми, які підривають нашу боєздатність, вбивають моральний дух. Хочу, щоб цими особами зайнялися відповідні структури…"