Поки Сіярто їздить до москви, його заступник розвиває транскордонні проєкти на Закарпатті

В області реалізували один із варіантів, як зменшити черги вантажівок на місцевих вантажних пунктах пропуску. Для цього Угорщина й Україна офіційно дали «добро» на виїзд пустих вантажівок через колись суто легковий пункт пропуску «Лужанка-Берег Шурань». Крім того, домовилися про інші прикордонні проєкти. І відкривати цю ініціативу та домовлятися про інші логістичні «плюшки» для України приїхав не хто інший, як Модьор Левенте, Держсекретар та заступник Міністра Зовнішньої та економічної політики Угорщини Петера Сіярто. Його ж шеф уже не вперше паралельно вирушив до Кремля відпрацьовувати медійно «дешевий» російський газ та підсилювати позицію свого керівника Орбана щодо підтримки миру по-російськи.

Містер Левенте: зв’язковий з Україною в уряді Угорщини

​В уряді Угорщини Левенте неофіційно відповідає за зв’язки з угорцями, які живуть за межами країни. А ще він — куратор численних проєктів уряду Угорщини у Закарпатській області. Якщо проаналізувати візити Левенте на Закарпаття з початку війни, то вони завжди супроводжувалися матеріальною допомогою, і не лише для сусідньої з Угорщиною області. Понад півсотні автобусів для деокуповних територій, сотні тон вантажів, які їхали у області, що постраждали, проєкти з реконструкцій лікарень, садочків в Україні та розширення спільної прикордонної інфраструктури …

​Скептики скажуть, що угорці допомагають Закарпаттю лише через те, що там живуть етнічні угорці. Не без цього, але, як бачимо, проєкти виходять за межі області і показують, що Закарпаття залишається тією ниткою, через яку Україну не лише шантажують мовним питанням, але й через яку наша держава залишає шанс на відновлення повноцінної дипломатії.

Реверс вантажівок — угорське «добро» на зменшення черг

​ Модьор Левенте разом з головою Закарпатської ОВА Мирославом Білецьким та заступником голови ОП Президента Віктором Микитою особисто запустили реверс пустих вантажівок до Угорщини. Він особисто привітав першого водія каміону із Закарпаття, який оформився на цьому КПП.

​Загалом пустих вантажівок у чергах українська сторона нарахувала мінімум 30%. А черги часом тривають і по 5−10 днів…

​Представники обох держав вірять, що «Лужанка» стане ключовою для оптимізації вантажопотоків між Україною та ЄС. Бо завдяки синхронізації з угорською стороною пункт зможе забезпечити безперервний рух транспорту. Протягом двох років велося узгодження міжурядових документів, розширення смуг і створення необхідної інфраструктури. Половину витрат на модернізацію КПП покривають кошти ЄС, решту фінансують з держбюджету та кредитів Світового банку.

​До 2026 року тут збільшать пропускну здатність до 1000 легкових авто, 240 вантажівок, 30 автобусів і 1000 пішоходів на добу. Це — рази більше, ніж зараз. Такі зміни здійснюються в межах програми «Механізм Сполучення Європи» за підтримки ЄС та Європейського інвестиційного банку. Модернізація включає реконструкцію під'їзних доріг, створення пішохідної зони та встановлення інноваційних систем зважування вантажівок у русі.

​Ще плюс один українсько-угорський та українсько-румунський КПП​

​З хороших новин для України — відкриття у лютому 2025 року пункту пропуску «Велика Паладь — Нодьгодош» на кордоні з Угорщиною. Про це повідомив Мирослав Білецький, голова Закарпатської ОВА, за підсумками переговорів із представниками Угорщини та Офісу Президента України. Цей пункт стане першим новим переходом за час війни. Його запуск дозволить значно розвантажити існуючі КПП і збільшити вантажопотоки між Україною та країнами ЄС. Паралельно ведеться робота над розширенням пункту пропуску «Дзвінкове — Лонья». ​

Фінансування реконструкції цього одного КПП планують отримати за рахунок європейських фондів, що свідчить про інтерес ЄС до розвитку транскордонної інфраструктури.

​Паралельно на Закарпатті реалізовується ще одна значуща ініціатива — відкриття у 2025 році пункту пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією. Роботи над 260-метровим мостом через річку Тиса вже тривають. Цей міст має з'єднати дві держави вже дуже скоро.

​Закарпатська область має найдовший сухопутний кордон із ЄС і відіграє ключову роль у забезпеченні логістичних зв’язків України. У воєнний час вона стала своєрідним тилом для економіки країни, а розвиток транспортної інфраструктури тут не зупиняється. Область межує з чотирма країнами Європейського Союзу — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. На цій території функціонує 19 пунктів пропуску. За офіційними даними, у 2023 році через закарпатські митниці було перевезено понад 12 млн тонн вантажів.